Вісник економіки транспорту і промисловості

СТРАТЕГІЇ ОПТИМІЗАЦІЇ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ У ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ

Л. Л. Калініченко — 2024-06-28

У статті розглядаються шляхи підвищення ефективності кадрової політики в публічному управлінні з урахуванням виявлених проблем. Запропоновані методи включають створення інструкції щодо перерозподілу навантаження, використання більш гнучкого графіка роботи, залучення нових кадрів та інші. Детально аналізується проблема невідповідності штатної кількості посад реальній кількості службовців та невідповідність напрямків роботи служб управління персоналом запитам службовців.
Автори рекомендують комплексний підхід до розв’язання цих проблем через залучення нових кадрів, розробку алгоритму дій та проведення інформаційних сесій. Вирішення цих проблем сприятиме покращенню управління персоналом та співпраці між державою та громадянами, що є важливим у сучасних умовах.

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ В УМОВАХ КРИЗОВИХ ЯВИЩ

В. Г. Яковенко — 2024-06-28

Стаття присвячена проблемам управління людськими ресурсами в умовах війни. Розглянуто вплив психологічного стану працівника підприємства на результати роботи в кризових ситуаціях. Розглянуто необхідність формування додаткових стимулів життєстійкості. Зазначено, що сьогодні ми ще не в повній мірі усвідомлюємо психологічні наслідки для людей, що постраждали від військових дій, що в свою чергу впливатиме на працездатність населення України. Викорстали «Тест життєстійкості С.Мадді» та «Опитувальник SACS (С.Хобфолл)» для аналізу життєстійкість працівників підприємства. Провели анонімне опитування серед 20 працівників підприємства різних вікових категорій та різних фахових напрямів роботи та сформували результат опитування. Також в статті приділено увагу чинникам, які впливають на рівень забезпеченості трудовими ресурсами підприємств залізничного транспорту.
Доведено необхідність формування ефективної системи з різних методів мотивування, щоб запобігти демотивації працівників.

ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

І. В. Воловельська — 2024-03-29

Зараз основним напрямом розвитку світової економіки можна назвати цифровізацію – тобто економіку, основою якої є цифрові технології. Вони охоплюють майже всі сфери діяльності суспільства. Більше того, з переходом до нової економіки пріоритети змістилися з боку фінансів у бік якості та моральних цінностей. Тобто змінюється концепція товару чи послуги – у ній з'являється творча та духовна складова. Наразі вся світова економіка перебуває у стані цифрової революції, яка диктує нові умови для прийняття управлінських рішень на глобальному рівні у всіх сферах людського розвитку. Щодо України, то саме цифровізація, тобто розвиток інформаційних цифрових інструментів, є одним із основних шляхів для входження її до ЄС та виходу на світовий ринок. В Україні виділяється багато проблем на шляху цифровізації, який складається з купи ризиків та загроз, що заважають розвитку сучасних підприємств та країни у цілому. Тому ми проаналізували сучасний стан економіки та зробили пропозиції щодо рішення цих питань.

МОДЕЛІ ОПТИМІЗАЦІЇ РІВНЯ ЯКОСТІ ЛОГІСТИЧНОГО СЕРВІСУ В ЛАНЦЮГАХ ПОСТАЧАНЬ

О. М. Загурський — 2024-06-28

В роботі сформульовано економіко-математичні моделі (лінійну та динамічну) оцінки рівня якості логістичного сервісу в ланцюзі постачань. В них процедура пошуку оптимального рішення передбачає вибір (з безлічі можливих) значень показників логістичного сервісу, що забезпечують формування максимального прибутку за дотримання встановлених обмежень. Запропоновані моделі допускають врахування значень комплексу показників логістичного сервісу, що виділяє їх серед розроблених раніше.

СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

М. В. Кондратюк — 2024-03-29

Стаття присвячена питанням забезпечення ефективного управління підприємством із використанням сучасних інструментів. Економічна ситуація, з якою зіштовхуються підприємства сьогодні, є досить складною та нестабільною. Це має негативний вплив на господарську діяльність суб’єктів господарювання через зниження попиту, загострення конкурентної боротьби, зміни взаємовідносин з постачальниками та партнерами тощо. Все це призводить до необхідності змінювати підходи до управління підприємством шляхом пошуку ефективних інструментів управління, серед яких найбільш дієвими є інформаційні технології.
Одним з найкращих варіантів є ERP-система, застосування якої дозволяє формувати цілісну картину діяльності підприємства, враховуючи всі бізнес-процеси та ключові ресурси, оцінити ефективність управління ними, проаналізувати вплив численних
факторів та потенційних ризиків.

ПЕРСПЕКТИВИ ЦИФРОВОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

В. В. Масан — 2024-03-29

Цифрова трансформація для сучасного підприємства стала не лише провідним перспективним напрямом розвитку, а й життєвою необхідністю для утримання наявних та завоювання нових конкурентних переваг. Стаття присвяченат питанням подальшого розвитку підприємств залізничного транспорту із використанням інформаційних технологій. У дослідженні виокремлено автоматизовані системи управління, які у своїй діяльності застосовує АТ «Укрзалізниця». Зазначено, що одним із напрямів подальшого цифрового розвитку підприємств залізничного транспорту є застосування інтервального регулювання, впровадження проєкту «Інтелектуальна система комплексного управління рухом поїздів на швидкісних напрямах», створення високоточних координатних систем та системи безпеки пасажирів, обслуговуючого персоналу і об'єктів пасажирського комплексу створені високоточні координатні системи.

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

І. В. Токмакова — 2024-06-28

Внаслідок зростання нестабільності сучасного бізнес-середовища
спостерігається поширення негативних явищ, що призводять до виникнення і реалізації широкого кола ризиків у господарській діяльності українських підприємств. З метою формування положень щодо зниження ризику розкрито сутнісно-змістовну характеристику ризику з позицій інтегрованого підходу, згідно якого під ризиком запропоновано розуміти об’єктивно-суб’єктивну категорію, що характеризує невизначеність у сучасному економічному просторі внаслідок дії факторів бізнес-середовища, які мають як прямий, так і непрямий вплив на діяльність підприємства.
Враховано, що з початком повномасштабного вторгнення українські підприємства працюють в умовах наростання ризиків та можливості їх реалізації. Зважаючи на те, що ризики є невід’ємною складовою бізнесу, аргументовано необхідність цільового управління ними для успішного досягнення цілей і реалізації стратегій розвитку підприємств. В якості ключових елементів при побудові системи управління ризиками визначено підходи, моделі та методологію управління ризиками. Встановлено, що процес управління ризиками має відповідати низці вимог, а саме він має бути гнучким та ініціативним і працювати у напрямку забезпечення ефективного прийняття рішень. Констатовано, що основна стратегія управління ризиками покликана визначити найважливіші сфери ризикових подій, як технічних, так і нетехнічних, і заздалегідь вжити необхідних заходів, щоб впоратися з ними, перш ніж вони вплинуть на підприємство, викликаючи серйозні витрати, знижуючи якість продукції або продуктивність. З’ясовано, що в процесі управління ризиком на сьогоднішній день застосовують різноманітні методи, які можна поділити на такі групи, як: ухилення від ризиків; локалізації ризиків; диверсифікації ризиків; компенсації ризиків.
Беззаперечною умовою ефективного функціонування системи управління ризиком на підприємствах є якісна робота фахівців з ризик-менеджменту та формування ризик-культури, для підвищення рівня якої на підприємстві необхідно побудувати систему стимулів та заохочень для працівників усіх рівнів, яка мотивуватиме їх грамотно зважувати ризики та можливості при прийнятті рішень.

ДОСЛІДЖЕННЯ ФАКТОРІВ РОЗВИТКУ ЕКО-ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

І. В. Токмакова — 2024-06-28

Основними факторами сучасного відновлення індустріального сектору України є технологічні інновації, стимулювання створення робочих місць та еколого-ресурсна ефективність. Досягнення окреслених цілей і забезпечення сталого розвитку вітчизняних підприємств потребує об’єднання їх зусиль і реалізації спільної діяльності на засадах розбудови еко-індустріальних парків. Встановлено, що під останніми слід розуміти співтовариство підприємств, що мають спільну власність, бізнес яких спрямований на досягнення більш високих екологічних, економічних й соціальних показників шляхом співробітництва у вирішенні екологічних та ресурсних питань.
Проведено аналіз створення і функціонування еко-індустріальних парків у світі, який показав, що їх діяльність ґрунтується на принципах промислової екології і сприяє отриманню синергії за допомогою переробки відходів одних підприємств іншими та/або шляхом спільного споживання енергетичних, водних, інформаційних та інших видів ресурсів, що забезпечує зменшення виробничих витрат та підтримує узгодженість економічної та екологічної цілей господарювання. З’ясовано, що незважаючи на декларовані позитивні еколого-економічні результати багато проєктів еко-індустріальних парків не вдалося реалізувати, у тому числі не отримав фактичного втілення розпочатий проєкт «Глобальна програма еко-індустріальних
парків – Україна: інтервенція на рівні країни», що обумовило доцільність більш детального вивчення факторів розвитку еко-індустріальних парків. Встановлено, що до основних мотивів розбудови еко-індустріальних парків, поряд з зменшенням впливу на навколишнє середовище, слід віднести сприяння підвищенню ефективності й
економічності, згуртованості громади, підвищення стійкості до багатьох загроз, розширення доступу до фінансування і технічної допомоги та загалом підвищення конкурентоспроможності. Розкрито бар’єри, що існують на шляху успішного впровадження еко-індустріальних парків та охоплюють низку аспектів від технології до управлінських недоліків. Визначено, що розбудова еко-індустріальних парків приносить численні переваги з точки зору економіки, навколишнього середовища, суспільства та підвищення ефективності управління.

РОЗГЛЯД ДОЦІЛЬНОСТІ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЗОВНІШНІХ ВИКЛИКІВ

В. Г. Яковенко — 2024-06-28

В статті проаналізовано праці вітчизняних вчених та практиків за
представленою тематикою. Доведено вплив різних типів кадрової політики на рівень ефективності управління персоналом підприємств залізничного транспорту.
Встановлено, що у вітчизняному менеджменті можливе формування специфічної, власної моделі кадрової політики, яка дозволить «виживати» підприємствам транспорту в умовах війни. Визначено, що для забезпечення ефективної роботи підприємств та плідної праці їх робітників в умовах воєнного стану є необхідним і доцільним застосовувати та поєднувати з власним, досвід управління персоналом закордонних підприємств. Це сприятиме формуванню висококваліфікованої ефективної команди, досягненню більш-менш стабільного психоемоційного стану колективу, покращенню техніко-економічних показників, в результаті чого підвищуватиметься результативність діяльності підприємств залізничного транспорту.

СУЧАСНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ

І. В. Волохова — 2024-03-29

Статтю присвячено сучасним аспектам формування і розвитку транспортнотехнологічних систем в Україні у сучасних умовах. Удосконалення, адаптація та розвиток транспортно-технологічних систем – постійні процеси, спрямовані для забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності та виживання в нестабільних умовах. Сучасні аспекти формування транспортно-технологічних систем включають широкий спектр інноваційних технологій та стратегій, спрямованих на підвищення ефективності, безпеки та сталості транспортних систем.

ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА ЕКОНОМІКУ ТА ВІЙСЬКОВУ СТРАТЕГІЮ УКРАЇНИ

Л. В. Дибчук — 2024-03-29

У статті аналізується вплив цифрової економіки на розвиток суспільства та соціально-економічний розвиток країни. Розглядаються ініціативи щодо розвитку цифрової економіки на різних рівнях, від державного до підприємницького. Висвітлено важливість використання цифрових інструментів для контролю та управління в умовах швидкого зростання мобільності та невизначеності. Розглянуто перспективи розвитку цифрових технологій у військовій сфері та їх вплив на майбутні військові стратегії.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК, СПІВПРАЦЯ І ПАРТНЕРСТВО В КОНТЕКСТІ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

О. В. Дикань — 2024-03-29

У статті визначено, що зовнішньоекономічна діяльність є одним з важливих чинників післявоєнного відновлення економіки України. Розглянуто механізм управління зовнішньоекономічною діяльністю. Наведено характеристику аспектів зовнішньоекономічної діяльності, співпраці та партнерства в контексті післявоєнного відновлення України. Визначено основні завдання зовнішньоекономічної політики України. Обґрунтовано напрями вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності в Україні в адміністративно-правовій, інвестиційній, організаційно-економічній, фінансово-кредитній, фіскальній, інноваційній, виробничо-технологічній та освітньонауковій сферах.

КОНКУРЕНЦІЯ: СУЧАСНЕ РОЗУМІННЯ, СУТНІСТЬ ТА ВПЛИВ НА РИНКОВУ ЕКОНОМІКУ

Н. Є. Каличева — 2024-03-29

Конкуренція виступає базисом розвитку та функціонування соціальноекономічних систем. Конкурентні відносини мають безпосередній вплив на результати економічної діяльності суб’єктів. Стаття присвячена дослідженню теоретичних аспектів конкуренції та її ролі на ринку. Сформовано основні принципи та положення поняття «конкуренція» та наведено її основні характеристики. Встановлено, що трансформація бізнес-середовища є засобом формування нових конкурентних відносин. Відзначено, що в умовах трансформації бізнес-середовища відбувається формування теорії мережевої інтелектуально-інформаційної конкуренції, яка визначає низку цілей та принципів розвитку динамічних конкурентних переваг підприємств. Зауважено, що під тиском глобалізації інтеграційна взаємодія суб’єктів господарювання має значний вплив на конкуренту боротьбу.

ВІДНОВЛЕННЯ ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ДЕРЖАВНОГО АПАРАТУ УКРАЇНИ У ПОВОЄННИЙ ЧАС

Ю. О. Крихтіна — 2024-03-29

Наукове дослідження присвячене актуальним питанням відновлення та модернізації економіки та державного апарату України, формування її демократичного розвитку та економічної безпеки у повоєнний час. У статті проведено аналіз досвіду відновлення Південної Кореї, Японії, Німеччини та Ізраїлю у повоєнний період. На підставі цього запропоновано основні напрями подальшого розвитку зовнішньоекономічної діяльності України, її співпраці та партнерства з країнами світу.

ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ ВОЄННОГО ЧАСУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

О. М. Лук’янова — 2024-03-29

Стаття присвячена дослідженню сучасного стану, особливостей та перспектив розвитку транспортного комплексу України в умовах повномасштабного російського вторгнення на територію України. Доведено, що ефективна протидія агресивним планам рф значною мірою залежить від здатності транспортних компаній швидко реагувати на реалії воєнного стану. Зазначено, що з першого дня військової агресії відповідні органи державної влади у співпраці з керівництвом усіх транспортних компаній запровадили низку першочергових заходів, які було реалізовано державними та транспортними органами в перші місяці повної російської окупації, та продемонстрували високий рівень адаптації українського транспортного сектору до умов існування в нових реаліях воєнного стану.