СКЛАДОВІ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ВИКЛИКІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18664/btie.93.357084

Ключові слова:

сталий розвиток, концепція сталого розвитку, екологічна політика, соціальна відповідальність, економічний розвиток, глобальні виклики, сталий розвиток суспільства

Анотація

Досліджено концепцію сталого розвитку як інтегровану модель поєднання економічних, соціальних та екологічних  складових. Розглянуто сучасні виклики реалізації концепції сталого розвитку, зокрема проблеми нерівності, екологічних  загроз, інформаційної прозорості та ефективного державного управління. Визначено ключові напрями досягнення  довгострокової стабільності та збалансованого розвитку в умовах глобальних викликів сучасності, цифрової  трансформації  та необхідності посилення міжнародної співпраці.

Біографії авторів

У. Л. Сторожилова, Український державний університет залізничного транспорту

к.е.н, доцент

О. Л. Васильєв, Український державний університет залізничного транспорту

к.е.н, доцент

Посилання

Brundtland G. H. Our Common Future. UN Report. Scientific Research Publishing. URL: https://scirp.org/reference/referencespapers?referenceid=1639813

United Nations. Department of Economic and Social Affairs. Transforming Our World: The 2030 Agenda for Sustainable Development. URL: https://sdgs.un.org/2030agenda

Meadows D. H., Meadows D. L., Randers J., Behrens W. W. The Limits to Growth. New York: Universe Books, 1972. 205 p.

Daly H. Beyond Growth: The Economics of Sustainable Development. URL: http://pinguet.free.fr/daly1996.pdf

Forrester J. W. World Dynamics. Monoskop. URL: https://monoskop.org/images/d/dc/Forrester_Jay_W_World_Dynamics_2nd_ed_1973.pdf

Sachs J. The Age of Sustainable Development. New York: Columbia University Press, 2015. 543 p.

Верховна Рада України. Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: Постанова Верховної Ради України від 05 березня 1998 р. № 188/98-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/188/98-%D0%B2%D1%80#Text

Верховна Рада України. Про затвердження Концепції сталого розвитку населених пунктів: Постанова Верховної Ради України від 24 грудня 1999 р. №1359-XIV. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1359-14

Верховна Рада України. Про Стратегію сталого розвитку «Україна - 2020»: Указ Президента України від 12 січня 2015 р. № 5/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/5/2015 (дата звернення: 14.03.2026).

Васильєва О. І., Васильєва Н. В. Концептуальні засади сталого розвитку територіальних громад. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 8. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/8_2018/17.pdf

Лелеченко А. П. Феномен поняття «сталий розвиток». Державне управління: удосконалення та розвиток. 2017. № 12. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1649

Хахалєв Д. О. Оцінка забезпеченості сталого розвитку підприємства. Бізнес Інформ. 2024. № 5. С. 338–344.

Бурик З. М. Державне регулювання сталого розвитку України: теорія та практика. Львів: Простір М, 2017. 384 с.

Котикова О. І. Зміст поняття сталого розвитку. Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. 2007. № 12. С. 173.

Сторожилова У. Л., Васильєв О. Л. Інтеграція ESG-підходів у публічне управління та сталий розвиток в Україні. Економіка і управління. 2023. № 4. С. 45–62.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-22

Номер

№ 93 (2026)

Розділ

Економіка та управління національним господарством

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.


    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).