ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНДУСТРІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА БІЗНЕСУ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
DOI:
https://doi.org/10.18664/btie.94.361593Ключові слова:
державне регулювання, інноваційно-індустріальне партнерство, бізнес, розумна спеціалізація, фінансові інструменти, цифровізація, регуляторне середовище, людський капітал, адаптивне управління, відновленняАнотація
У статті досліджено сучасні підходи до державного регулювання інноваційно-індустріального партнерства бізнесу в умовах трансформації економіки України. Обґрунтовано необхідність переходу від традиційної контролюючої моделі державного управління до моделі фасилітації, що передбачає створення сприятливого регуляторного середовища для розвитку інновацій. Визначено, що ключовою характеристикою ефективної системи є формування прозорого регуляторного поля, у межах якого забезпечується баланс між ризиками інноваційної діяльності та потенційними економічними вигодами за умови належної державної підтримки. Розкрито взаємозв’язок основних напрямів реалізації державної політики, серед яких стратегічне спрямування через механізми розумної спеціалізації, удосконалення фінансових інструментів для залучення інвестицій, розвиток державного замовлення як інструменту формування попиту на інновації, цифровізація адміністративних процедур та стимулювання розвитку людського капіталу. Наголошено на важливості міжвідомчої координації, поетапного впровадження реформ та постійного моніторингу їх результативності з метою своєчасного коригування політики. Запропонований підхід відповідає принципам адаптивного державного управління, орієнтованого на досягнення конкретних соціально-економічних результатів, а реалізація комплексної моделі державного регулювання інноваційно-індустріального партнерства сприятиме технологічній модернізації економіки України, підвищенню її інноваційного потенціалу та забезпеченню умов для сталого економічного відновлення.
Посилання
Porter M. E. The Competitive Advantage of Nations. New York : Free Press, 1990. 855 p.
Stiglitz J. E., Greenwald B. Creating a Learning Society: A New Approach to Growth, Development, and Social Progress. New York : Columbia University Press, 2014. 680 p.
North D. C. Understanding the Process of Economic Change. Princeton : Princeton University Press, 2005. 200 p.
Etzkowitz H., Leydesdorff L. The Dynamics of Innovation: From National Systems and “Mode 2” to a Triple Helix of University–Industry–Government Relations. Research Policy. 2000. Vol. 29, No. 2. P. 109–123.
Carayannis E. G., Campbell D. F. J. Mode 3 Knowledge Production in Quadruple Helix Innovation Systems. New York : Springer, 2012. 63 p.
Геєць В. М., Семиноженко В. П. Інноваційні перспективи України. Харків : Константа, 2006. 272 с.
Амоша О. І., Антонюк В. П., Землянкін А. І. та ін. Активізація інноваційної діяльності: організаційно-правове та соціально-економічне забезпечення. Донецьк : ТОВ «Норд Комп’ютер», 2007. 328 с.
Дикань В. Л. Національна модель індустріального розвитку країни: організаційно-управлінський аспект. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2023. № 81–82. С. 11–34. DOI: https://doi.org/10.18664/btie.81-82.287044
Токмакова І. В., Курилович В. Р. Дослідження факторів розвитку еко-індустріальних парків в контексті забезпечення сталого розвитку підприємств. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2024. № 85. С. 92–103. DOI: https://doi.org/10.18664/btie.85.306459
Євчук Л. А., Гусаков Ю. В. Проблеми розвитку індустріальних парків в Україні. Інвестиції: практика та досвід. 2024. № 19. С. 47–53. DOI: 10.32702/2306-6814.2024.19.47
Про прийняття за основу проекту Закону України про підтримку та розвиток інноваційної діяльності: Постанова Верховної Ради України від 11 лют. 2026 р. № 4781-IX. Верховна Рада України : веб-сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4781-20#Text
Деякі питання державного стимулювання створення та функціонування індустріальних парків: Постанова Кабінету Міністрів України від 04 черв. 2024 р. № 644. Верховна Рада України : веб-сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/644-2024-%D0%BF#Text
Mazzucato M. Mission Economy: A Moonshot Guide to Changing Capitalism. London : Allen Lane, 2021. 288 p.
Armawan I., Dono L. The Role of the State in the Process of Economic Development Communication. Jelajah Ekonomi: Jurnal Ekonomi dan Bisnis Indonesia. 2026. Vol. 1, No. 2. P. 47–58. DOI:10.65307/je.v1i2.66
Wang Y., Hua X. The State as a Facilitator of Innovation. In book: The Oxford Handbook of State Capitalism and the Firm. Oxford : Oxford University Press, 2022. P. 365-383. DOI:10.1093/oxfordhb/9780198837367.013.16
Cheng A.-T. Reinventing the industrial land use policy in democratized development states – A comparison of Taiwan and South Korea. Land Use Policy. 2022. Vol. 112. 105857. DOI: 10.1016/j.landusepol.2021.105857.
Wonglimpiyarat J. The innovation policies of Israel: A model for developing countries. Technovation. 2016. Vol. 52. P. 18–27. DOI: 10.1016/j.technovation.2016.02.001
Foray D. Smart Specialisation: Opportunities and Challenges for Regional Innovation Policy. London : Routledge, 2015. 176 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).