Вісник економіки транспорту і промисловості

АДАПТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ДИНАМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

В. Л. Дикань, Г. В. Обруч, О. О. Цівенко — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

Ґрунтуючись на результатах дослідження глобальних та національних дисбалансів функціонування українських підприємств, у т. ч. високотехнологічного сектору, обґрунтовано необхідність трансформації традиційних підходів до управління розвитком у напрямі формування адаптивної парадигми управління потенціалом економічного зростання. Аргументовано, що домінування реактивних моделей управління втрачає свою ефективність у контексті прискорення цифрових змін, динамічності та зростаючої невизначеності зовнішнього середовища, що актуалізує впровадження проактивних, гнучких та ітераційних механізмів прийняття управлінських рішень. Запропоновано підхід до адаптивного управління потенціалом економічного зростання високотехнологічних підприємств, інструментарій якого структуровано за аналітико-діагностичним, стратегічно-планувальним, інноваційно-інвестиційним, ризик-орієнтованим та моніторингово-коригувальним контурами. Доведено, що така структуризація забезпечує цілісну інтеграцію процесів формування, оцінювання та реалізації потенціалу розвитку на засадах безперервності, узгодженості та динамічної адаптивності.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ПРОГНОЗУВАННЯ НА ОСНОВІ ДАНИХ ДЕТЕРМІНОВАНОГО ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ

Є. О. Білогуров — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

В статті викладено результати теоретичного обґрунтування та практичної реалізації науково-практичного підходу до прогнозування ключових показників діяльності підприємства, який базується на використанні даних детермінованого факторного аналізу. Основними результатами зазначеного підходу є підвищення обґрунтованості прогнозів у порівнянні з альтернативними традиційними методами та забезпечення можливості прогнозування впливу динаміки окремих факторів на зміну результативного показника протягом прогнозного періоду, що є критично важливим для прийняття управлінських рішень на таких складних об'єктах, як АТ «Укрзалізниця», в умовах нестабільної економіки.

STRATEGY FOR DEVELOPING THE ECONOMIC GROWTH POTENTIAL OF AN ENTERPRISE IN CONDITIONS OF TURBULENCE

І. Бузецький — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

The article explores the theoretical and methodological principles of forming the potential for economic growth of an enterprise in the conditions of turbulence in the external environment. It is substantiated that the modern economy operates in conditions of permanent shock caused by military, energy and financial factors, as well as the transformation of consumer behavior and the digitalization of business processes. It is established that traditional management models are losing their effectiveness, which necessitates the transition to adaptive approaches to enterprise development. It is substantiated that the key drivers of the formation of the potential for economic growth are the digitalization of business processes, the development of human capital, increasing operational flexibility and ensuring financial resilience. It is proven that effective management of this potential requires a transition from static models of strategic planning to the concept of dynamic capabilities, which implies the ability of an enterprise to quickly reconfigure its resources, competencies and business models in accordance with changes in the external environment. On this basis, the conceptual foundations of the strategy for developing the economic growth potential of an enterprise are revealed, which is based on the integration of four key vectors: operational determination (Agile transformation), technological imperative and digital convergence, the development of cognitive potential and human capital, as well as the formation of strategic resilience and financial immunity, the synergy of which will contribute to the formation of an adaptive business architecture capable not only of minimizing the negative impact of crisis phenomena, but also of transforming them into a source of competitive advantages for enterprises. It is determined that the implementation of this strategy will allow the formation of an integrated economic growth potential capable of ensuring flexibility, financial stability and technological competitiveness of the enterprise in conditions of high turbulence.

КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ РЕВЕРСИВНИМИ ПОТОКАМИ ОБОРОТНОЇ ТАРИ В ЛАНЦЮГАХ ПОСТАЧАННЯ В УМОВАХ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ

І. І. Галак, О. В. Костюченко, І. І. Халацька — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти управління багатооборотною тарою в ланцюгах постачання. Узагальнено підходи до класифікації оборотної тари та проаналізовано основні конфігурації її використання, включаючи системи обмінного пулу, системи з реверсивною логістикою та моделі без організованого зворотного потоку. Особливу увагу приділено практичним питанням обліку та контролю обігу тари на рівні логістичного провайдера.

Розроблено двоступеневу модель замкненого ланцюга постачання зі спільним використанням багатооборотної тари двома неконкуруючими виробниками через логістичного провайдера. Модель дозволяє оцінювати кооперативні та некооперативні сценарії управління оборотними транспортними одиницями за критеріями рівня сервісу, втрат продажів і витрат на формування палетного парку. Отримані результати підтверджують ефективність спільного використання оборотних транспортних одиниць як інструменту підвищення економічної та екологічної стійкості логістичних систем.

РОЛЬ ЕКО-ІННОВАЦІЙ У ТРАНСФОРМАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ

Н. Є. Каличева, Ю. М. Уткіна — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті розкрито, що еко-інновації передбачають впровадження нових або вдосконалених рішень, які зменшують негативний вплив виробничої діяльності на довкілля, забезпечуючи при цьому високу економічну ефективність. Вони охоплюють оновлення технологій, оптимізацію використання ресурсів, цифровізацію процесів та інтеграцію принципів екологічного менеджменту. Ці рішення спрямовані на підвищення ефективності виробництва, скорочення витрат, зменшення утворення відходів і викидів, а також на покращення продуктивності. Окреслено, що еко-інновації позитивно впливають на організаційну структуру, логістичні процеси та соціальний розвиток підприємства. Вони підсилюють конкурентні позиції компаній, сприяють освоєнню нових ринків і створюють умови для сталого розвитку бізнесу в умовах сучасних екологічних викликів.

ФОРМУВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕНЬ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТАБІЛЬНІСТЮ ТА РИЗИКАМИ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

О. Г. Кірдіна, О. Д. Стешенко, Г. В. Міняйло — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено теоретико-методичні засади формування забезпечень у системі фінансового управління підприємствами залізничного транспорту та їх вплив на достовірність фінансової звітності й ефективність управлінських рішень. Обґрунтовано розгляд забезпечень як інструменту міжперіодного розподілу витрат, що забезпечує дотримання принципу відповідності доходів і витрат та впливає на формування фінансового результату діяльності .Визначено функціональне призначення забезпечень як механізму стабілізації фінансових результатів, попереднього врахування витрат та зниження рівня фінансової невизначеності. Здійснено структуризацію системи забезпечень залізничного транспорту з виокремленням соціальних, технічних, правових, стратегічних та умовних їх видів Ідентифіковано основні ризики, пов’язані з їх застосуванням, зумовлені невизначеністю оцінювання, інформаційною асиметрією та можливими викривленнями фінансової звітності. Обґрунтовано напрями удосконалення управління забезпеченнями на основі ризик-орієнтованого підходу, сценарного аналізу та інструментів фінансової аналітики, що сприяє підвищенню точності прогнозування майбутніх зобов’язань і ефективності фінансового планування.

ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ БІЗНЕС-МОДЕЛІ ПІДПРИЄМСТВА НА КОНКУРЕНТНИХ РИНКАХ

Б. Р. Корж — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

Сучасні умови розвитку економіки, що характеризуються високою динамічністю та посиленням конкуренції, зумовлюють необхідність переосмислення підходів до управління формуванням бізнес-моделі підприємства.
У статті досліджено теоретичне підґрунтя управління формуванням бізнес-моделі підприємства в умовах конкурентних ринків. Актуальність дослідження обумовлена зростанням динамічності зовнішнього середовища, посиленням конкурентної боротьби та необхідністю забезпечення стійкого розвитку суб’єктів господарювання. Узагальнено наукові підходи до трактування сутності поняття «бізнес-модель підприємства».
Визначено, що бізнес-модель доцільно розглядати як самостійний об’єкт управління, який поєднує стратегічні орієнтири підприємства з операційними процесами їх реалізації. Обґрунтовано ключові структурні елементи бізнес-моделі та їх взаємозв’язок у межах єдиної системи. Систематизовано основні теоретичні підходи до управління формуванням бізнес-моделі, зокрема системний, процесний, стратегічний, адаптивний, ресурсний та інноваційний, що дозволяє сформувати цілісне бачення цього процесу.
Особливу увагу приділено впливу конкурентного середовища на формування бізнес-моделі підприємства. Встановлено, що сучасні ринки характеризуються високим рівнем невизначеності, технологічними змінами та трансформацією споживчої поведінки, що зумовлює необхідність забезпечення гнучкості та адаптивності бізнес-моделі. Доведено, що ефективне управління її формуванням передбачає постійний моніторинг зовнішнього середовища, своєчасну трансформацію ключових елементів і орієнтацію на створення унікальної цінності для споживачів.
Узагальнення результатів дослідження дозволило сформувати теоретичну основу управління формуванням бізнес-моделі підприємства, яка може бути використана для подальшої розробки методичних підходів до оцінювання її ефективності та практичного впровадження в умовах конкурентних ринків.

PROCESS VULNERABILITY OF RAILWAY TRANSPORT ENTERPRISES: ESSENCE, ASSESSMENT, AND DIRECTIONS FOR MINIMIZATION

О. Д. Носатенко — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

The article is devoted to the study of process vulnerability of railway transport enterprises under conditions of increasing environmental turbulence, growing complexity of intersystem interactions, and a higher level of risk intensity in economic processes. It is substantiated that traditional management approaches, primarily focused on achieving operational efficiency, do not ensure an adequate level of enterprise resilience, as they fail to account for latent internal dysfunctions within the process architecture. In this context, the need to develop proactive management models aimed at the timely identification and minimization of internal sources of instability is emphasized. The paper clarifies the essence of process vulnerability as an integral multidimensional characteristic of business processes, reflecting their susceptibility to degradation under the influence of internal and external disturbances. Its distinction from related categories such as flexibility and adaptability is defined, which deepens the theoretical understanding of this economic concept. A systematic approach to the identification of process vulnerability is proposed, involving the decomposition of business processes, detection of bottlenecks, and classification of vulnerabilities into structural, resource, informational, and managerial types. A methodological approach to assessing process vulnerability is developed based on a system of quantitative and qualitative indicators, including time characteristics, variability, reliability, and workload levels of processes. An integral index of process vulnerability is proposed, enabling the aggregation of partial indicators, monitoring of the process system state, and identification of critical areas within the enterprise. It is substantiated that the application of this toolkit provides a foundation for the transition from reactive to proactive management. Key directions for minimizing process vulnerability are identified, involving the formation of a comprehensive system of managerial measures aimed at increasing the reliability, balance, and adaptability of business processes. The obtained results have both theoretical and practical significance and can be used to improve management systems of railway transport enterprises in a transformational economy.

ПРИНЦИПИ ТА ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ЗВІТНОСТІ РІЗНИХ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ: ЗАГАЛЬНІ МОМЕНТИ ТА ВІДМІННОСТІ – ВІД ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ ДО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА

В. М. Орлова, О. А. Васильєва, Б. С. Коровніков — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

Зважаючи на те, що звітність нині є ключовим механізмом інформаційного забезпечення ринку, державних органів, контрагентів та внутрішніх користувачів управління, досліджено сучасний стан підходів до формування як фінансової, так й інших форм звітності різних суб’єктів господарювання. Акцентовано увагу, що принципи формування звітності та обсяг інформації, необхідної для її забезпечення, значно відрізняються залежно від організаційно-правової форми суб’єкта (фізична особа-підприємець, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, командитне товариство, акціонерне товариство тощо), масштабів діяльності та вимог регуляторів. Доведено, що зазначені відмінності зумовлюють виникнення низки проблем, пов’язаних як із визначенням репрезентативних облікових політик, так і застосуванням стандартів до розкриття інформації для інвесторів та контролюючих органів. Обґрунтовано доцільність вивчення та узагальнення підходів до формування звітності, порівняння загальних принципів і нормативних обмежень для різних типів суб’єктів. Встановлено, що гармонізація національних стандартів з міжнародними вимогами до ведення фінансової звітності та оновлення її законодавчого забезпечення зумовлюють зміну практики складання звітності і вимагають від суб’єктів господарювання моніторингу відповідних нормативних змін і адаптації облікової політики. Розглянуто особливості ведення фінансової звітності та вимоги до розкриття інформації суб’єктами різних організаційно-правових форм господарювання.

ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК СЕРВІС-ПРОДУКТІВ В ОПЕРАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ ПІДПРИЄМСТВА

Л. Л. Сніжко, О. О. Купрієнко — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано ключові аспекти створення та удосконалення сервіс-продуктів, що визначають їхню здатність формувати цінність для клієнтів, підвищувати лояльність та зміцнювати довіру до організації через ефективні операційні процеси та стандарти обслуговування. Розкрито зміст категорій «сервіс-продукт» у контексті сучасної сервісно-орієнтованої економіки.
Визначено структурні елементи операційної системи, які забезпечують формування та розвиток сервіс-продуктів: матеріальні та нематеріальні компоненти, інформаційно-технологічне середовище, персонал, сервісні процеси та зворотний зв’язок. Аргументовано, що операційні системи сервісних організацій потребують постійної адаптації до вимог зовнішнього середовища на основі використання зворотного зв’язку від клієнтів і працівників.

РЕІНЖИНІРИНГ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

І. В. Токмакова, А. Є. Полозов — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено концептуальні засади реінжинірингу системи управління знаннями підприємств залізничного транспорту в умовах цифрової трансформації та зростання невизначеності зовнішнього середовища. Розкрито сутність і галузеву специфіку управління знаннями, зумовлену високими вимогами до безпеки перевізного процесу, складною організаційною структурою та значною роллю неявних знань персоналу. Виявлено ключові проблеми, зокрема фрагментарність знаннєвих потоків, «силосний ефект», недостатній рівень цифровізації та слабку інтеграцію знань у процеси прийняття рішень. Обґрунтовано доцільність переходу від ієрархічної до мережевої моделі знань, що передбачає формування єдиного знаннєвого простору та горизонтальний обмін інформацією в реальному часі. Доведено необхідність конвергенції когнітивного та цифрового реінжинірингу через інтелектуалізацію процесів, цифрову капіталізацію досвіду та використання сучасних інформаційних систем. Запропоновано фундаментальне перепроєктування знаннєвих циклів на основі SECI-моделі, що забезпечує підвищення швидкості передачі знань і якості управлінських рішень. Сформовано модель реінжинірингу, яка охоплює етапи діагностики, проєктування та імплементації змін і орієнтована на формування інноваційної спроможності підприємств.

ПАРАДИГМА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ, ВІЙНИ ТА ПІСЛЯВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ

О. О. Бела — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті стисло розкрито головні риси парадигми соціальної відповідальності підприємств в контексті трансформаційного середовища та необхідності повоєнного відновлення України. Сформовано систему цілей підприємства відповідно до соціокультурної парадигми. Зазначено, що відповідальні бізнес-моделі повинні ґрунтуватись на них. Розкрито зміст відповідальної ділової поведінки. Доведено, що для створення соціальних цінностей необхідно поєднання традиційного бізнесу та соціального підприємництва. Обґрунтовано необхідність застосування триєдиного підходу до відповідальності (стан й потенціал, процес управління, трансдисциплінарна, практикоорієнтована галузь знань), а також інтеграції відповідальності в систему управління. Визначено важелі формування культури доброчесності підприємства.

ЕЛІТАРНА ТЕОРІЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ: КОНЦЕПТУАЛЬНА АРХІТЕКТУРА, СИСТЕМНІ ОБМЕЖЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ЕЛІТ В УКРАЇНІ

В. В. Компанієць, П. О. Черномаз — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті здійснено критичний аналіз елітарної теорії економічного розвитку (ETED). Розкрито концептуальну архітектуру Індексу якості еліт як інструменту ETED, що базується на дихотомії створення та вилучення вартості. Окрему увагу приділено кореляції ETED із концепцією інклюзивного капіталізму. Проведено комплексну оцінку ситуації в Україні за новими даними індексу EQx (2021-2025 рр.), що дозволило виявити «інституційну пастку», у якій опинилася національна елітна система: поєднання високої економічної відкритості та інноваційного потенціалу з низькою якістю політичних інститутів. Визначено системні недоліки теорії ETED, зокрема її неокласичний редукціонізм, ігнорування духовного капіталу та методологічне зміщення в бік утилітаризму. Обґрунтовано висновок про те, що EQx є ефективним діагностичним інструментом, проте його теоретичне підґрунтя потребує суттєвої корекції шляхом інтеграції соціокультурної парадигми, що узгоджує діяльність еліт з духовно-моральним кодексом.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЯК НОВА ПАРАДИГМА ГЛОБАЛЬНИХ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

О. В. Дикань, Ю. О. Крихтіна, У. Л. Сторожилова — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті узагальнено теоретичні підходи до розуміння сталого розвитку та обґрунтовано його сучасне тлумачення як нової парадигми глобальних суспільних трансформацій в умовах цифровізації. Показано, що традиційне розуміння сталого розвитку через економічну, соціальну та екологічну складові зберігає наукову цінність, однак уже не охоплює повною мірою процеси, які визначають довготривалу суспільну стійкість на нинішньому етапі. Розкрито вплив цифрової трансформації, даних, платформених рішень, штучного інтелекту, інституційних змін, публічного управління та освіти на зміну умов суспільного розвитку. Обґрунтовано подвійний характер цифрових змін, які поряд із новими можливостями для аналітики, координації, доступу до послуг і знань посилюють технологічну залежність, цифрову нерівність та інституційну вразливість. Зроблено висновок, що сталий розвиток у сучасних умовах доцільно розглядати як широку аналітичну рамку, у межах якої економічні, соціальні, екологічні, інституційні, освітні та цифрові процеси формують основу довготривалої стійкості суспільства.

ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ СЦЕНАРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ГРОМАД ЧЕРЕЗ ТЕОРІЮ ІГОР

Л. Л. Калініченко, А. М. Костенко, О. В. Купенко — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано застосування сценарного підходу з використанням теорії ігор для гендерного аналізу процесів відновлення територіальних громад в умовах війни та післявоєнної трансформації. Досліджено структурні взаємодії основних акторів (місцева влада, жінки, чоловіки, ВПО, донори) та їхні стратегії поведінки в умовах обмежених ресурсів і високої невизначеності. Запропоновано концепцію системного тиску як ключового параметра оцінки стійкості громади, визначено його гендерні компоненти та механізми зниження. Розроблено сценарну модель переходу від гуманітарного реагування до сталого розвитку через призму гендерно чутливої політики. Обґрунтовано систему кількісних індикаторів для моніторингу стану громади.

SOCIO-ECONOMIC TRANSFORMATIONS IN UKRAINE: IMPACT OF THE DEMOGRAPHIC CRISIS ON THE DEVELOPMENT OF RAILWAY TRANSPORT ENTERPRISES

М. В. Корінь, А. В. Романюк, Д. О. Жученко — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

The article examines the systemic impact of the demographic crisis in Ukraine on the functioning and strategic stability of railway transport enterprises. It is proven that demographic deformations have transformed into a determining macroeconomic factor, which determines a deep structural restructuring of the labor potential of the industry. It is established that in the conditions of a full-scale war in 2022–2026, demographic shifts have taken on the character of a multiplicative shock, which significantly exacerbated the shortage of human capital and necessitated the need for a radical revision of traditional models of economic value creation.

The key manifestations of demographic shifts have been identified and the main threats to the railway industry have been systematized, in particular: reduced availability of personnel, difficulty in staffing, deterioration of the age structure of personnel, risk of loss of experience, lack of innovative potential and digital competencies, imbalance in the provision of personnel to individual units. It has been established that under the conditions of a reduction in the number of employees by 65 thousand people during 2020–2025, the extensive management model, focused on the use of cheap labor, has lost its effectiveness. It is substantiated that the demographic crisis is not only a limiting factor, but also a driver of the technological transformation of the industry. It is argued that overcoming the personnel shortage requires accelerated digitalization, automation of production processes and comprehensive modernization of the personnel management system. It is concluded that to develop human capital, digital competencies, inclusiveness and organizational adaptability of personnel, railway transport enterprises need to implement a new model of supporting economic value, in which the intellectualization of business processes and the effective use of human potential will become key factors in the resilience of enterprises in the industry to demographic challenges.

СУЧАСНІ ТРЕНДИ ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРА УКРАЇНИ В УМОВАХ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ

О. Маковоз — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано актуальні тенденції екологічного управління розвитком промислового сектору в контексті переходу до циркулярної економіки. Показано, що посилення глобальних екологічних викликів, таких як зміна клімату, виснаження природних ресурсів і зростання забруднення, вимагає трансформації традиційних підходів до управління. Наголошено на важливості екологічного управління як ключового механізму інтеграції екологічних аспектів у процес ухвалення управлінських рішень. Виділено основні напрямки розвитку, серед яких — модернізація систем управління відходами, впровадження циркулярних бізнес-моделей, активне використання цифрових технологій, розробка екологічних інновацій і підсилення ролі державного регулювання. Підкреслено, що впровадження цих заходів сприяє ефективнішому використанню ресурсів, зменшенню екологічного навантаження та забезпеченню сталого економічного розвитку.

DEVELOPMENT OF THE CONSULTING SECTOR IN UKRAINE AS A COMPONENT OF INTELLECTUAL BUSINESS

І. Л. Назаренко — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

In this study, we examined the development of the consulting sector in Ukraine, positioning it as a fundamental component of the broader intellectual business ecosystem. Intellectual business, characterized by the creation and application of specialized knowledge, serves as a cornerstone for national competitiveness, and within this framework, the consulting industry acts as a vital intermediary for innovation. We identified that while the sector has shown resilience by transitioning from a facilitator of growth to an “architect of survival” during the military conflict, it currently faces significant structural gaps that hinder its evolution toward European integration.

Our analysis revealed three profound disconnects within the industry:

the Investment-Strategic Gap (Group A): Global and “Big Four” firms are currently localized in a “survival mode”, focusing on tracking international aid and technical assistance. There is a lack of established structures to transition these activities into long-term private investment consulting and the securing of large-scale private capital for infrastructure;
the Human Capital & ESG Competency Gap (Group B): Large national firms are struggling with a "double-bind" crisis, where a severe brain drain of certified professionals has coincided with a sudden, urgent demand for expertise in European regulatory compliance, such as ESG and GDPR;
the Digital-Regulatory Literacy Gap (Group C): Small specialized firms are restricted by low digital literacy in back-office operations and a lack of institutional knowledge regarding IFRS and EU grant applications, preventing them from effectively supporting the SME sector.

Consequently, we developed a strategic framework to bridge these gaps, emphasizing a qualitative shift toward European institutional rigor. We recommend that Group A firms transition toward “Reconstruction Blueprints” focused on foreign direct investment (FDI) readiness, while Group B firms must implement accelerated AI and ESG certification programs to augment the productivity of their remaining human capital. Furthermore, we propose that Group C firms adopt “Consulting-as-a-Service” (CaaS) and “Cloud Store” models to remain relevant in a digitalized global market. By integrating these high-tech, highly regulated services, the consulting sector can move away from “wartime agility” toward standardized, data-driven methodologies, ultimately leading the modernization of Ukraine’s critical infrastructure and its integration into the global knowledge economy.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНДУСТРІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА БІЗНЕСУ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

М. В. Третяк — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено сучасні підходи до державного регулювання інноваційно-індустріального партнерства бізнесу в умовах трансформації економіки України. Обґрунтовано необхідність переходу від традиційної контролюючої моделі державного управління до моделі фасилітації, що передбачає створення сприятливого регуляторного середовища для розвитку інновацій. Визначено, що ключовою характеристикою ефективної системи є формування прозорого регуляторного поля, у межах якого забезпечується баланс між ризиками інноваційної діяльності та потенційними економічними вигодами за умови належної державної підтримки. Розкрито взаємозв’язок основних напрямів реалізації державної політики, серед яких стратегічне спрямування через механізми розумної спеціалізації, удосконалення фінансових інструментів для залучення інвестицій, розвиток державного замовлення як інструменту формування попиту на інновації, цифровізація адміністративних процедур та стимулювання розвитку людського капіталу. Наголошено на важливості міжвідомчої координації, поетапного впровадження реформ та постійного моніторингу їх результативності з метою своєчасного коригування політики. Запропонований підхід відповідає принципам адаптивного державного управління, орієнтованого на досягнення конкретних соціально-економічних результатів, а реалізація комплексної моделі державного регулювання інноваційно-індустріального партнерства сприятиме технологічній модернізації економіки України, підвищенню її інноваційного потенціалу та забезпеченню умов для сталого економічного відновлення.

АДАПТИВНІ БІЗНЕС-МОДЕЛІ РОЗВИТКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Н. Л. Фролова — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

Досліджено сучасний стан і динамічні тенденції ділової активності суб’єктів підприємництва, що дозволило ідентифікувати посилення деструктивного впливу структурних факторів, які обмежують процеси відновлення та сталого розвитку бізнесу. Обґрунтовано, що на сучасному етапі функціонування малий і середній бізнес розвивається під впливом комплексної сукупності взаємодетермінованих глобальних і національних чинників, які не лише формують параметри бізнес-середовища, а й задають траєкторії трансформації бізнес-моделей. Вивчено підходи до визначення змісту категорії бізнес-моделі та типологізації її видів. Встановлено, що в умовах зростаючої турбулентності середовища адаптивність трансформується у ключову імперативу функціонування підприємств, відображаючи їх здатність до своєчасної ідентифікації змін, комплексної оцінки їх впливу та оперативної перебудови бізнес-процесів і архітектури створення цінності. Запропоновано адаптивну бізнес-модель розглядати як динамічну систему взаємопов’язаних елементів, що здатна до безперервної трансформації відповідно до змін зовнішнього та внутрішнього середовища. Розкрито системні характеристики адаптивних бізнес-моделей, серед яких домінують динамічність, гнучкість, варіативність, інтегрованість ризиків, інноваційність, стійкість. Деталізовано поетапну логіку адаптивної трансформації бізнес-моделей, що включає: діагностику зовнішнього та внутрішнього середовища; ідентифікацію та оцінювання ризиків; аналіз релевантності поточної бізнес-моделі; проєктування адаптивної конфігурації; імплементацію змін; моніторинг із використанням механізмів зворотного зв’язку; циклічну адаптацію на засадах безперервного вдосконалення.

СТРУКТУРНО-ДИНАМІЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Ю. О. Янчак — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено структурно-динамічні трансформації промислового сектору України в умовах воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена суттєвими змінами у функціонуванні промисловості, спричиненими військовими діями, що зумовили руйнування виробничих потужностей, порушення логістичних зв’язків та зміну галузевої структури.

Метою статті є дослідження структурно-динамічних трансформацій промислового сектору України в умовах воєнного стану.

Методичною основою дослідження є загальнонаукові методи аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення, що дозволило комплексно дослідити динаміку індексів промислового виробництва та структуру реалізації продукції за видами економічної діяльності у 2016-2025 рр. Інформаційною базою слугували статистичні дані щодо обсягів реалізації промислової продукції, а також їх структурного розподілу за основними секторами.

У результаті дослідження встановлено, що промисловий сектор України у довоєнний період характеризувався відносною структурною стабільністю, однак із наявністю внутрішніх дисбалансів розвитку. Визначено, що 2022 рік став переломним у динаміці промислового виробництва, що супроводжувалося різким падінням індексів та глибокими структурними зрушеннями. Виявлено скорочення частки переробної промисловості та зростання ролі енергетичного сектору, а також трансформацію внутрішньої структури добувної і переробної промисловості.

Доведено, що у 2023-2025 рр. відбувається поступове відновлення промислового виробництва та формування нової галузевої конфігурації, яка характеризується підвищенням ролі секторів, орієнтованих на внутрішній ринок, диверсифікацією виробництва та зниженням залежності від сировинної моделі. Узагальнено, що сучасні трансформації мають системний характер і поєднують кризові явища з адаптаційними процесами розвитку промислового сектору.

ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОСНОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

Є. Ф. Банєв — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено теоретико-методичні засади організації управлінської діяльності підприємства як основи забезпечення ефективності бізнес-процесів в умовах турбулентності економічного середовища. Обґрунтовано, що сучасні виклики, пов’язані з нестабільністю макроекономічних процесів, цифровою трансформацією, зростанням рівня невизначеності та ризиків, зумовлюють необхідність переосмислення традиційних підходів до організації управління підприємством. Визначено сутність організації управлінської діяльності як системоутворюючого елементу, що забезпечує узгодженість функцій менеджменту, ефективний розподіл повноважень і відповідальності, а також інтеграцію управлінських і бізнес-процесів.

Доведено, що ефективність бізнес-процесів значною мірою залежить від рівня їх організаційного забезпечення, яке формується через поєднання функціонального та процесного підходів до управління. Проаналізовано вплив турбулентності економічного середовища на трансформацію управлінської діяльності, зокрема у частині підвищення вимог до гнучкості, адаптивності, швидкості прийняття рішень та здатності до реагування на зміни. Обґрунтовано необхідність переходу до процесно-орієнтованих і адаптивних моделей управління, що дозволяють забезпечити безперервність і результативність бізнес-процесів.

Визначено напрями підвищення ефективності бізнес-процесів через удосконалення організації управлінської діяльності, серед яких цифровізація управління, впровадження гнучких управлінських підходів, розвиток системи управління ризиками, а також підвищення рівня управлінських компетенцій персоналу. Доведено, що комплексна реалізація зазначених напрямів сприяє формуванню стійкої, адаптивної та конкурентоспроможної системи управління підприємством.

Отримані результати можуть бути використані для подальшого розвитку теоретичних положень організації управлінської діяльності, а також у практичній діяльності підприємств при формуванні ефективних бізнес-процесів в умовах турбулентного економічного середовища.

ТРАНСФОРМАЦІЯ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ДИНАМІЧНОГО ПРАВОВОГО СЕРЕДОВИЩА З УРАХУВАННЯМ КАДРОВО-КОМПЕТЕНТНІСНОГО АСПЕКТУ

В. О. Задоя, М. В. Гненний, Є. А. Новак — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано концептуально-методичний підхід до трансформації корпоративного управління в умовах динамічного правового середовища з урахуванням кадрово-компетентнісного аспекту. Актуальність дослідження зумовлена посиленням нормативної мінливості, цифровізації, вимог до підзвітності, внутрішнього контролю та ризик-орієнтованого управління. Наукова новизна полягає у розробленні моделі п’яти взаємопов’язаних складових трансформації корпоративного управління, в якій кадрово-компетентнісний контур визначено центральним механізмом адаптації. Методичну основу становлять системний, структурно-функціональний, логіко-аналітичний та порівняльний підходи, а також інструментарій інтегрального оцінювання. У результаті запропоновано матрицю оцінювання адаптивності корпоративного управління та інтегральний індекс його вимірювання, апробований на прикладі АТ «Укрзалізниця». Практична цінність полягає у можливості використання підходу для діагностики зрілості корпоративного управління, удосконалення внутрішніх регламентів, компетентностей, цифрових процедур і механізмів ризик-контролю на підприємствах.

ДЕТЕРМІНАНТИ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ ПІДПРИЄМСТВА

О. М. Колієнко — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У дослідженні проаналізовано сутність і значення управління бізнес-процесами в умовах сучасного ринкового середовища. Доведено, що ефективність підприємства значною мірою залежить від оптимізації внутрішніх процесів, раціонального використання ресурсів і здатності швидко адаптуватися до змін зовнішнього середовища. Висвітлено основні підходи до вдосконалення бізнес-процесів, зокрема аналіз, моделювання, автоматизацію та реінжиніринг. Підкреслено значущість сучасних інформаційних технологій у підвищенні прозорості та продуктивності діяльності суб’єктів господарювання. Також узагальнено ключові фактори ефективного управління, серед яких стратегічне планування, розвиток організаційної культури, високий рівень професіоналізму персоналу та впровадження систематичного моніторингу результатів.

МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ Й БІЗНЕС-АНАЛІТИКА ЯК ОСНОВА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У СФЕРІ КОМУНІКАТИВНОГО ТА КАДРОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА НА СВІТОВОМУ РИНКУ

К. А. Компанець, Л. О. Литвишко, М. Я. Городецький — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті доведено, що маркетингові дослідження та сучасна бізнес-аналітика є основою для ухвалення стратегічних рішень у сфері HR та корпоративних комунікацій під час глобальної нестабільності ринку. Оцінка світових тенденцій засвідчила: перехід підприємств до data-driven моделей підвищує загальну продуктивність управління на 35-40%, ефективно нівелює репутаційні загрози та оптимізує кадрові витрати. Досліджено інноваційні тренди 2024-2025 років, зокрема трансформацію масивів Big Data у Smart Data, предиктивний аналіз поведінки талантів і впровадження ШІ. Виокремлено критичні ризики дезінформації, що обґрунтовує потребу створення систем інформаційного захисту міжнародного бізнесу.

СУЧАСНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР ФУНКЦІОНУВАННЯ БІЗНЕСУ

І. В. Соломніков — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті розглянуто значення сучасного менеджменту для забезпечення ефективного функціонування бізнес-організацій у контексті динамічного економічного середовища. Розкрито концепцію менеджменту як інтегрованої системи управління, що охоплює ключові елементи: планування, організацію, мотивацію та контроль бізнес-процесів. Обґрунтовано його роль як основного фактору для підвищення конкурентоспроможності, ефективного використання ресурсів і досягнення стратегічних цілей підприємства. Особливу увагу приділено аналізу впливу цифровізації, інноваційних процесів та розвитку людського капіталу, які спричиняють трансформацію стандартних управлінських практик. Визначено, що дієвий менеджмент дозволяє підприємствам адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі, знижувати ризики та формувати стабільні конкурентні переваги.

МЕХАНІЗМ ПІЛОТУВАННЯ ТА МАСШТАБУВАННЯ ЦИРКУЛЯРНИХ ПРОЄКТІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТРАНСПОРТНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

М. В. Гараєв — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті розглянуто концептуальні засади та практичні механізми впровадження циркулярної економіки у транспортному комплексі України в контексті повоєнного відновлення та модернізації галузі. Особливу увагу приділено узагальненню міжнародного досвіду Нідерландів, Фінляндії та Швеції, який демонструє різні, але взаємодоповнювальні підходи до реалізації циркулярних принципів у транспортній інфраструктурі, цифрових системах мобільності та виробничо-енергетичних процесах. Показано, що зазначені країни інтегрують циркулярні рішення як на рівні матеріальної інфраструктури, так і на рівні управлінських та цифрових моделей використання транспортних систем, що забезпечує підвищення ресурсоефективності та зменшення екологічного навантаження.

Визначено, що транспортна галузь України, поряд із прямими втратами внаслідок воєнних дій, накопичила значний «циркулярний борг», який проявляється у високому рівні зношеності рухомого складу, деградації інфраструктури та недостатній ефективності систем управління відходами. Це суттєво ускладнює перехід до циркулярної моделі розвитку та вимагає комплексної трансформації галузі. Проаналізовано ключові виклики впровадження циркулярної економіки, які включають технологічні обмеження, фінансові бар’єри, регуляторні дисбаланси, інституційну неузгодженість та поведінкову інерційність учасників транспортної системи.

Розроблено підхід до подолання зазначених проблем через формування інноваційного конвеєра пілотування та масштабування циркулярних проєктів, що передбачає поетапне тестування інновацій, їх оцінювання та подальшу інтеграцію у галузеві стандарти. Обґрунтовано, що така модель дозволяє знизити ризики впровадження, забезпечити адаптивність управлінських рішень та сформувати передумови для системної модернізації транспортного комплексу.

Зроблено висновок, що циркулярна трансформація транспортної галузі України потребує комплексного підходу, який поєднує міжнародний досвід, інституційні реформи та технологічні інновації, забезпечуючи довгострокову стійкість і ресурсну ефективність сектору.

ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ БЛОКЧЕЙНУ У БЮДЖЕТНОМУ ПРОЦЕСІ В УКРАЇНІ

О. А. Єрмоленко, Н. М. Лисьонкова, О. А. Карвацький — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

В статті визначено, що Blockchain-технологія демонструє значний потенціал для оптимізації бюджетного процесу завдяки забезпеченню високої прозорості, криптографічної безпеки та автоматизації розподілу й використання бюджетних коштів за допомогою смарт-контрактів. Децентралізована архітектура сприяє ефективному контролю та мінімізації корупційних ризиків. Водночас інтеграція стикається з викликами правового регулювання, значними витратами на впровадження та необхідністю адаптації існуючих фінансових систем.

ОЦІНКА ВПЛИВУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КАНАДИ ТА ЛИТВИ

В. В. Зіньковський — пт, 29 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено вплив цифровізації на економічний розвиток Канади та Литви. Обґрунтовано, що цифровізація є одним із ключових чинників підвищення конкурентоспроможності держав. Здійснено порівняльний аналіз позицій Канади та Литви у глобальному індексі цифровізації, індексах цифрової якості життя, динаміці експорту інформаційних технологій, кількості компаній-єдинорогів та основних макроекономічних показниках. Встановлено, що Канада має вищий рівень цифрового розвитку, що проявляється у кращих позиціях у міжнародних рейтингах, розвиненій цифровій інфраструктурі, значній кількості інноваційних компаній і високому рівні готовності до використання штучного інтелекту. Досліджено, що Литва демонструє стабільну динаміку цифрового розвитку, високий рівень використання Інтернету населенням, зростання частки експорту ІТ-послуг та поступове формування інноваційного середовища. Узагальнено, що цифровізація виступає важливим драйвером економічного зростання обох країн, однак її вплив є більш вираженим у Канаді через вищий рівень розвитку цифрової інфраструктури, стартап-середовища та інноваційного бізнесу.