МАСОВА КУЛЬТУРА: ЕКОНОМІЧНИ МОЖЛИВОСТІ ТА РИСКИ
DOI:
https://doi.org/10.18664/338.47:338.45.v0i65.160627Ключові слова:
масова культура, елітарна культура, серійний і стандартний характер масової культури, комерційний характер масової культури, духовні цінності, стереотипи, штучні потреби, економічні ризики, економічні можливостіАнотація
У статті обґрунтовано необхідність економічної оцінки масової культури, під якою розуміється культура життя, розваг та інформації, що переважає в сучасному суспільстві. Вона включає такі явища, як медіа, спорт, кіно, музика, масова література, візуальне мистецтво тощо. Масова культура, культура, адаптована до смаків широких мас людей, технічно тиражується у вигляді безлічі копій і розподіляється за допомогою сучасних комунікаційних технологій. Розглянуто історичні аспекти виникнення масової культури, її об'єктивний і необоротний характер, а також особливості її прояву в сучасних умовах. Виникнення і формування масової культури пов'язане з формуванням індустріального суспільства. Стандартизація у сфері матеріального виробництва вимагала стандартизації в духовній і культурній сферах. Є позитивні моменти масової культури, а саме: доступність, демократія, толерантність. Повідомлення масової культури зрозумілі, адресовані всім людям незалежно від їх походження, статусу, віку, освіти. Масова культура знімає психоемоційний стрес, який людина відчуває при виконанні монотонної, одноманітної праці на своєму робочому місці. У статті обґрунтовуються ризики неконтрольованого просування масової культури, а саме: формування середнього смаку, ілюзорність характеру щастя, формування штучних потреб, неефективне використання ресурсів, загроза перенасичення на ринку послуг. Дійсно, продукти масової культури є послідовними і стандартизованими, а тому орієнтовані на примітивізацію, тобто на спрощення ідеї світу, самого себе. Популярна культура завжди має комерційну мету. Її роботи не виступають засобом самовираження авторських прав, а безпосередньо адресовані читачеві, слухачеві, глядачеві і враховують його прохання. Узагальнено, що сучасна масова культура несе економічні можливості та ризики, які необхідно контролювати. Масова культура є своєрідним посередником між загальноприйнятими цінностями елітної культури, авангардним «підпіллям» і традиційною народною культурою. Перетворюючи езотеричні одкровення і маргінальні художні експерименти на частину «наївної» свідомості, масова культура сприяє її збагаченню і розвитку.
Посилання
Массовая культура // [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0
Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. - 7-е изд., перераб. и доп. - М.: Республика, 2001. – 719 с.
Дикань В.Л. «Етичні основи бізнесу». Навчальний посібник / В.Л. Дикань, В.В. Компанієць, О.М. Полякова.- Харків: УкрДАЗТ, 2012. – 316 с.
МАССОВАЯ КУЛЬТУРА И ЕЕ ОТЛИЧИТЕЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ // Материалы IV Международной студенческой научной конференции «Студенческий научный форум» URL // [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://scienceforum.ru/2012/article/2012001623">https:// scienceforum.ru/ 2012/article/2012001623 (дата обращения: 16.03.2019 )
Безклубенко С. Д. Теорія культури: Навч. посіб. / С.Д. Безклубенко -К. : КНУКіМ, 2002. – 324 с.;
Сторі Дж. Теорія культури та масова культура/ Дж. Сторі. – Х.: Акта. – 2005. – 400 с.
Компанієць В. В. Управління розвитком соціально-економічних систем у духовно-моральному та соціокультурному вимірі. Частина 2. Якість управління соціально-економічними системами: духовно-моральні та культурні пріоритети (на прикладі залізничного транспорту): монографія / В. В. Компанієць. – Харків: УкрДАЗТ, 2012. – 296 с.
Костина А.В. Массовая культура как феномен постиндустриального общества / А.В. Костина. – М.: OZON, 2016. – 352 с.
Устименко-Косоріч, О.А.Масова та елітарна культура: проблеми взаємодії: навч. посіб. для студ. зі спец. 8.02020401 «Музичне мистецтво» / О. А. Устименко-Косоріч. - Умань: ФОП Жовтий О. О., 2015. -175 с.
Полікарпов В. Лекції з історії світової культури. – Харків: Основа, 1990. – 108 с.
Дикань В.Л., Воловельская И.В. Особенности поведения потребителей в условиях «экономики счастья» // Вісник економіки і промисловості. – 2017. – № 60. – С. 11 – 17.
Киричек П. Н. Духовная культура та массовая информация // Вопросы культурологии. – 2010. – № 1. – С. 16–21.
Массовая культура, за и против // [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://prostonastya1996.blogspot.com/2015/11/blog-post.html
Воловельская И.В., Маслова В.А. Исследование факторов, влияющих на поведение потребителей в современных условиях // Вісник економіки і промисловості. – 2018. – № 61. – С. 117 – 123.
Массовая культура: за и против // Журнальный зал // [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://magazines.russ.ru/neva/2003/9/kult.html
Массовая культура / Новейший философский словарь // [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_new_ philosophy/731/%D0%9C%D0%90%D0%A1%D0%A1%D0%9E%D0%92%D0%90%D0%AF
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Вісник економіки транспорту і промисловості
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).