ДІЯЛЬНІСНО–ХОЛІСТИЧНИЙ ПОГЛЯД НА СУТНІСНИЙ ЗМІСТ СУЧАСНИХ ФІНАНСІВ

Анотація

На пострадянському просторі фахівці додержуються думки про те, що  «фінанси» є економічною категорією, що виражає грошові відносини при перерозподілі вартості між економічними суб'єктами в процесі накопичення необхідних цільових фондів та цільовому їхньому використанні при відтворенні виробництва. В англомовній літературі словом «фінанси», доповнюючи прикметником типу «громадські», «корпоративні» та ін.,  визначають як науку, так і практику управління капіталом (або грошима).  Існуюча багатозмістовність наповнення дефініції «фінанси» може несприятливо позначатися на взаємодіях між суб'єктами господарсько-економічного діяльності. Тому її усунення є завданням актуальним.

Для вирішення цього завдання використано підхід, детермінантами в якому виступають, по-перше, діяльність людини і, по-друге, холізм або цілісність аналізу діяльності та її результатів.

На прикладі окремої людини, як суб’єкту господарювання, розглянуто її діяльність в межах власного господарства – з метою забезпечення власної родини продуктами харчування із певним набором споживних цінностей, господарсько-економічну діяльність – для успішного виробництва таких продуктів з метою їхнього еквівалентного обміну або продажу за гроші та фінансово-економічну – з метою нарощення капіталу у грошовій формі. Діяльнісний підхід, підтримуючи процесну або операційну модель, дозволяє, наприклад, достатньо строго описати мовою математики «народження» нових споживних цінностей у вироблених продуктах. Системний розгляд перелічених результатів не заперечує їхнє розповсюдження і на інших суб’єктів господарювання, а саме: сім’ю, фірму, місцеву або регіональну громаду, галузь, населення окремо узятої держави. В межах запропонованої системи виявляється просторово-часова цілісність усіх сфер життєдіяльності господарюючих суб’єктів будь-якого рівня. В цілому, діяльнісно-системний підхід забезпечує досягнення наступного висновку: фінанси є сферою життєдіяльності господарюючих суб'єктів всіх рівнів (особистість, сім'я, фірма, громада, держава), в рамках якої вони забезпечують процеси цілеспрямованого руху мінової вартості своїх капіталів в грошовому вимірі для досягнення запланованих рівнів їх капіталізації. Згадані процеси потребують їхнього супроводження у вигляді набору правил, інструкцій, рекомендацій тощо, що можна позначити словом «відносини», чим керуються всі суб'єкти господарської діяльності і що отримало назву інститутів. Інституційний атрибут «відносини», на якому утримуються визнані до сьогодні дефініції фінансів, спровокував підміну сутнісного змісту останніх.

Здобута в даній праці дефініція фінансів є підставою  для визначення змістовної сутності фінансового потоку (як потоку капіталу у грошовому вимірі, що формується і активізується господарюючим суб'єктом з метою його запланованої капіталізації), фінансового ресурсу  (як закумульовану господарюючим суб'єктом будь-якої кількості капіталу будь-якої природи (і ліквідності) в грошовому вимірі з відкладеною капіталізацією), фінансового капіталу (як фінансового ресурсу, що не має споживної цінності, а уявляє із себе у чистому вигляді гроші та грошові агрегати), фінансової діяльності (яка об’єднує усі види дій із фінансовим капіталом), фінансового менеджменту (як теорію та практику управління фінансовими об’єктами, дефініції котрих надані вище).