ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
DOI:
https://doi.org/10.18664/338.47:338.45.v0i66.173200Ключові слова:
стратегічний потенціал, формування, управління, підприємства, залізничний транспортАнотація
Статтю присвячено формуванню стратегічного потенціалу підприємств залізничного транспорту з метою забезпечення їх конкурентостійкості в cучасних умовах. Розкрито теоретико-методологічне підґрунтя формування стратегічного потенціалу підприємств, що дозволило визначити його ключові компоненти – ресурсну і адаптаційну. З’ясовано сутність і характерні риси стратегічного потенціалу підприємств. Розкрито етапи управління формуванням стратегічного потенціалу на підприємствах залізничної галузі.
Посилання
Токмакова І. В. Адаптивна система управління інноваційним розвитком залізничного транспорту України. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2017. № 57. С. 137–143.
Інтегрований звіт 2017: для інвесторів: офіційний сайт ПАТ «Укрзалізниця» [Електронний ресурс]. URL:: https://uz.gov.ua/about/investors/issuer/. (дата звернення: 11.02.2019)
Дикань В. Л., Корінь М. В. Розвиток високошвидкісного руху в Україні на основі формування виробничо-логістичних кластерів. Збірник наукових праць УкрДУЗТ, 2015. Вип. 154. С. 98-103
Корінь М. В. Забезпечення інноваційного розвитку залізничного транспорту на основі формування промислово-логістичної системи: автореф. дис. … канд. екон. наук: 08.00.03 «Економіка та управління національним господарством» / Українська державна академія залізничного транспорту. Харків, 2013. 21 с.
Обруч Г. В. Забезпечення розвитку потенціалу конкурентоспроможності вагонобудівних підприємств України: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)». Український державний університет залізничного транспорту. Харків, 2017. 265 с.
Токмакова І. В. Забезпечення гармонійного розвитку залізничного транспорту України: монографія. Х.: УкрДУЗТ, 2015. 403 с.
Овчиннікова В. О. Стратегічне управління розвитком залізничного транспорту України: монографія. Х.: УкрДУЗТ, 2017. 427 с.
Wernerfelt B. A resource–based view of the firm. Strategical Management. J. 1984. Т. 5. № 2. P. 171–180.
Prahalad C. K., Hamel G. The Core Competence of the Corporation. Harvard Business Review. 1990. Vol. 68, No 3. P. 79–91.
Hamel G., Prahalad C. K. Competing for the Future. Harvard Business School Press, 1996. 358 р
Hamel G., Prahalad C. K., Thomas H., ONeal D. Strategic Flexibility: Managing in a Turbulent Environment. Chichester: John Wiley and Sons, 1998. 400 р.
Wiig К. Knowledge Management: An Introduction and Perspective. Journal of Knowledge Management. 1997. Vol.1. Iss:1, P. 6−14.
Edvinsson L., Malone M. Intellectual Capital: realizing your company's true value by fi nding its hidden brainpower. N.Y.: Harper Business, 1997. 230 p.
Нонака И., Такеучи Х. Компания — создатель знания. Зарождение и развитие инноваций в японских фирмах. Пер. с англ. А. Трактинского. М.: ЗАО "Олимп Бизнес", 2011. 384 с.
Сенге П. Пятая дисциплина: искусство и практика обучающейся организации. Пер. с англ. М.: ЗАО "Олимп-бизнес", 2011. 448 с.
Друкер П. Ф. Задачи менеджмента в ХХІ веке: уч. пос. Пер. с англ. М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. 272 с.
Нельсон Р. Р., Уинтер И. С. Дж. Эволюционная теория экономических изменений. Пер. с англ. М., Дело, 2002. 536 с.
Teece D. J., Pisano G., Shuen A. Dynamic Capabilities and Strategic Management. Strategic Management Journal. №18. Р. 509-533.
Barney, J. Firm Resources And Sustained Competitive Advantage. Journal of Management. 2009. No 17(1). P. 99-120.
Маркова В. Д. Стратегический менеджмент: курс лекций. М.: ИНФРА-М; Новосибирск: Сибирское соглашение,1999. 288 с.
Клейнер Г. Б., Тамбовцев В. Л., Качалов Р. М. Предприятия в нестабильной экономической среде: риски, стратегия, безопасность. М.: Экономика, 1997. 425 с.
Гавва В. Н. Оценка потенциала предприятия и отрасли: монография. Х.: Нац. азрокосм. ун-т "Харьк. авиац. ин-т", 2004. 287 с.
Сущенко О. А. Формування стратегічного потенціалу підприємства: автореф. дис. канд.екон. наук: 08.06.01 «Економіка, організація і управління підприємствами». Луганськ, 2002. 20 с.
Лагунова Е. В. Стратегический потенциал компании и его оценка. Проблемы управления. 2007. № 6. С. 40–44.
Васильева В. В. Управление стратегическим потенциалом организации: автореф. дис. ... канд. экон. наук: 08.00.05. Московский государственный университет им. М. В. Ломоносова. Москва, 2010. 26 с.
Михайленко М. М. Стратегічний потенціал підприємства як об'єкт
управління: автореф. дис. … канд. екон. наук. К., 2006. 28 с.
Маслак О. І., Квятковська Л. А. Основні етапи оцінювання стратегічного потенціалу підприємств. Регіональна економіка. 2012. №1. C. 91–97.
Ковач М. Й. Формування стратегічного потенціалу підприємства. Науковий вісник НЛТУ України. 2013. Вип. 23.10. С. 207–212.
Андреева Т. Е., Гетьман О. А. Оценка стратегического потенциала предприятия в контексте влияния факторов внешней среды. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2017. Вип. 59. С. 91-101.
Бица В. Й. Аналіз стратегічного потенціалу як основа формування маркетингової стратегії розвитку машинобудівних підприємств. Вісник Хмельницького національного університету. 2011. № 6, T. 2. С. 203 – 206.
Кібук Т. М. Стратегічний потенціал підприємства (на матеріалах підприємств металургійної галузі України) : автореф. дис. … канд. екон. наук : спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)». К.: ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана», 2010. 20 с.
Отенко І. П., Даневич О. С. Ключові елементи стратегічного потенціалу підприємства. Бізнес Інформ. 2014. № 9. С. 302–307.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Вісник економіки транспорту і промисловості
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).