РОЗВИТОК ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.18664/btie.81-82.287126Ключові слова:
електронне урядування, індекс розвитку електронного урядування, інформаційно-комунікаційні технології, цифровізація, четверта промислова революціяАнотація
Сучасний етап розвитку соціально-економічних відносин характеризується процесами переходу від третьої до четвертої промислової революції з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у виробництві. У державному секторі
економіки такі зміни визвали появу нового інструменту - електронне урядування.
Департамент з економічних і соціальних питань ООН визначає раз на 2 роки індекс розвитку електронного урядування. Україна в останні роки демонструє постійне зростання даного показника, а у 2022 році величина індексу електронного урядування дозволила перейти Україні до групи країн з дуже високим значенням електронного урядування, але 25 % населення цього ж року не були приєднані до мережі Інтернет, що говорить про неможливість їх участі у використанні інтернет послуг, що надаються органами державного та місцевого управління. Цифровізація життя суспільства вимагає від органів влади ефективного публічного управління на базі електронної взаємодії.
Посилання
Бучковська О. Ю., Веремчук О. В. Електронне урядування як основа взаємодії держави та суспільства в Україні. Retrieved from http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/3_2020/36. pdf
Декалюк О.В. Концепція електронного урядування в практиці зарубіжних країн. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2020. № 4 (115). С. 43-47. Retrieved from http://www.econom.stateandregions.zp.ua/journal/2020/4_2020/10.pdf
Дослідження ООН: електронне урядування 2020. Retrieved from https://publicadministration.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2020-Survey/2020%20UN%20E-Government%20Survey%20(Full%20Report).pdf
Дослідження ООН: електронне урядування 2022. Retrieved from https://publicadministration.un.org/egovkb/en-us/
Електронне урядування та електронна демократія: навч. посіб.: у 15 ч. / за заг. ред. А. І. Семенченка, В. М. Дрешпака. – К., 2017. Частина 6: Моніторинг, оцінювання та прогнозування розвитку системи електрон ного урядування / [С. К. Полумієнко]. – К.: ФОП Москаленко О. М., 2017. – 64 с.
Малиновський В.Я., Грицяк Н.В., Вступ до курсу. Концептуальні засади електронного урядування та електронної демократії / К.: ФОП Москаленко О. М., 2017. – 70 с.
Федоренко Т.М., Лучинкіна К.О. Досягнення України щодо впровадження електронного урядування. Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави. Харків, 2018. С. 349-351. Retrieved from https://univd.edu.ua/general/publishing/konf/30_11_2018/pdf/177.pdf
Царенко І. О., Красножон Н. С. Електронне урядування як інструмент посилення конкурентоспроможності країн и. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/8_2020/76.pdf
Чукут С. А., Загвойська О. В., Цимбаленко Я. Ю. Основи електронного урядування. Навчал ьний посібник. Електронне мережне навчальне видання. Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022, 268 с. Retrieved from file:///C:/Users/Home/Downloads/E-governance_Manual_KPI.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
