ОРГАНІЗАЦІЙНА ВІДОСОБЛЕНІСТЬ НАУКИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Автор(и)

  • О. Г. Дейнека Український державний університет залізничного транспорту, Україна
  • Ю. О. Крихтіна Український державний університет залізничного транспорту, Україна
  • В. В. Котик Український державний університет залізничного транспорту, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18664/btie.84.301496

Ключові слова:

публічне управління, менеджмент, організаційна відособленість, мережна структура, держава, керівник, ієрархія, організаційна структура

Анотація

У статті визначено організаційну відособленість науки публічного управління та окреслено систему дій для впровадження у прикладних дослідженнях. Встановлено, що організаційна відособленість науки публічного управління виявляється у власній системі категорій, концепцій, теоретичних конструкцій, що конкретизують загальні поняття стосовно даної сфери. Доведено, що публічне управління може успішно реалізовуватися, тільки за умов системності. Це пов’язано з тим, що воно здійснюється безліччю осіб, установ і організацій.

Біографії авторів

О. Г. Дейнека, Український державний університет залізничного транспорту

д.е.н., професор

Ю. О. Крихтіна, Український державний університет залізничного транспорту

д.держ.упр., доцент

В. В. Котик, Український державний університет залізничного транспорту

магістр

Посилання

Ґулік Л. Державне управління – визначення різними мислителями. URL:

https://www.adda247.com/ upscexam/public-аdministration-meaning-anddefinition/ (дата звернення: 19.12.2023).

Вайт Л.Д. Державне управління – визначення різними мислителями. URL:

https://www.adda247.com/ upscexam/public-administration-meaning-anddefinition/ (дата звернення: 20.12.2023).

Keeling D. Managementin Government, London: Allen&Unwin. URL: https://www.taylorfrancis.com/books/mono/10.4324/9780203701690/management-government-desmond-keeling (дата звернення: 20.12.2023).

Мартиненко В.М. Демократичне врядування: від практики до теорії чи від теорії до практики? Актуальні проблеми державного управління. 2009. № 1. С. 26–35.

Коломоєць Т.О. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник. Київ : Юрінком Інтер.

Мельник Р.С. Категорія «публічне управління» у новій інтерпретації. Право і суспільство. 2012. № 6. С. 95–98.

Шаров Ю.П. Інноваційні інструменти публічного адміністрування: європейський контекст. Публічне управління: теорія та практика. 2010. № 1. С. 5–9.

Колесникова К. Співвідношення державного управління та публічного адміністрування у процесі суспільної трансформації. Публічне управління: теорія та практика. Вип. 3. С. 41-45.

Філіпова Н.В. Зміна співвідношень «державне управління», «публічне адміністрування», «публічне управління» в системі суспільнополітичної трансформації. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/ ?op=1&z=865 (дата звернення: 24.12.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-29

Номер

№ 84 (2023)

Розділ

Соціально-економічні питання

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.


    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).