СТАНДАРТИ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ ЯК ІНСТРУМЕНТ УСПІХУ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ

Автор(и)

  • О. В. Дикань Український державний університет залізничного транспорту, Україна
  • О. О. Бела Український державний університет залізничного транспорту, Україна
  • П. О. Черномаз ННЦ «Інститут метрології», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18664/btie.84.301502

Ключові слова:

соціальна відповідальність бізнесу, міжнародні стандарти, ISO 26000, GRI, UN Global Compact, ESRS, конкурентоспроможність, міжнародні ринки

Анотація

У статті досліджено роль міжнародних стандартів соціально відповідальної діяльності бізнесу як інструменту успіху компаній на міжнародних ринках. Автори визнають соціальну відповідальність як ключовий аспект розвитку бізнесу, особливо для українських компаній, які прагнуть до міжнародного визнання. Здійснено аналіз міжнародних стандартів звітності щодо соціальної відповідальності, таких як GRI, ISO 26000, UN Global Compact, ESRS, та наголошено на відсутності чітких вимог до звітності у цій сфері в українському законодавстві. Серед проблем, що існують в Україні, – недосконала нормативно-правова база, низька інформованість компаній і нерозвинутість громадянського суспільства. Зроблено висновок, що дотримання принципів соціально відповідальної діяльності бізнесу та відповідних міжнародних стандартів звітності допоможе українським підприємствам здобути довіру на світовому ринку та побудувати сталі відносини з партнерами та інвесторами.

Біографії авторів

О. В. Дикань, Український державний університет залізничного транспорту

д.е.н., професор

О. О. Бела, Український державний університет залізничного транспорту

аспірант

П. О. Черномаз, ННЦ «Інститут метрології»

к.геогр.н., доцент, провідний інженер

Посилання

Bowen H. R. Social Responsibilities of the Businessman. New York : Harper & Row, 1953. 167 p.

Ackerman R. W. How companies respond to social demands. Harvard Business Review. 1973. Vol. 51, № 4, pp. 88-89.

Davis K. Can business afford to ignore social responsibilities? California Management Review. 1960. Vol. 2, № 3, pp. 70-76.

Wood D. J. Corporate social performance revisited. Academy of Management Review. 1991. Vol. 16, № 4, pp. 693-695.

Carroll A. B. A Three-Dimensional Conceptual Model of Corporate Performance. The Academy of Management Review. 1979. Vol. 4, № 4, pp. 497-505.

Carroll A. B. Corporate social responsibility (CSR) and the COVID-19 pandemic: organizational and managerial implications. Journal of Strategy and Management. 2021. Vol. 14, № 3, pp. 315-330.

Котлер Ф., Лі Н. Корпоративна соціальна відповідальність. Як зробити якомога більше добра для вашої компанії та суспільства. К. : Стандарт, 2005. 302 c.

Swanson D. L. Addressing a theoretical problem by reorienting the corporate social performance model. Academy of Management Review. 1995. Vol. 20, № 1, pp. 43-64.

Sethi S. P. Dimensions of corporate social performance an analytical framework. California Management Review. 1975. Vol. 17, № 3, pp. 58-64.

Frederick W. C. From CSR-1 to CSR-2: the maturing of business-and-society thought. Business and Society. 1994. Vol. 33, № 2, pp. 150-164.

Schwartz M., Carroll A. Corporate social responsibility: a three-domain approach. Business Ethics Quarterly. 2003. Vol. 13, № 4, pp. 503-530.

Белявська К. С. Соціальна відповідальність бізнесу: еволюція поглядів на проблему. Вісник Хмельницького національного університету. 2011. №1. С. 228-233.

Гогуля О. П., Кудінова І. П. Соціальна відповідальність бізнесу : монографія. Ніжин : Лисенко М. М., 2011. 175 с.

Гриненко А. М. Корпоративна соціальна відповідальність: теоретикометодологічний аспект оцінювання соціальної діяльності. Формування ринкової економіки: зб. наук. пр. Спец. вип. Праця в ХХІ столітті: новітні тенденції, соціальний вимір, інноваційний розвиток. Т. 2. К. : КНЕУ, 2012. С. 58-68.

Колот А. М. Корпоративна соціальна відповідальність: еволюція та розвиток теоретичних поглядів. Економічна теорія. 2013. № 4. С. 5-26.

Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку: монографія. За ред. А. М. Колота. К. : КНЕУ, 2012. 501 с.

Дикань О. В., Компанієць В. В., Бела О. О. Соціальна відповідальність українського бізнесу: стан та актуальні акценти розвитку. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2023. № 83. С. 276-287.

Шаповал В. М. Соціальна відповідальність бізнесу в структурі управління економікою : монографія. Д. : НГУ, 2011. 356 с.

Компанієць В. В., Бела О. О. Моральні дилеми в економічних відносинах: природа, види, фактори поведінки, рішення (підхід духовноморальної детермінації). Вісник економіки транспорту і промисловості. 2022. № 78-79. С. 189-205.

Черномаз П. О. Міжнародний маркетинг. К. : Академвидав, 2010. 272 с.

ISO 26000 Social responsibility [Electronic resource]. URL: https://www.iso.org/iso-26000-socialresponsibility.html

Global Reporting Initiative [Electronic resource]. URL: https://www.globalreporting.org

United Nations Global Compact [Electronic resource]. URL: https://unglobalcompact.org

ESG-звітність під час війни: чому важливо продовжувати [Електронний ресурс]. URL: https://business.diia.gov.ua/cases/sistematizacia-biznes-procesiv/esg-zvitnist-pid-cas-vijnicomu-vazlivo-prodovzuvati

Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері сприяння розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні на період до 2030 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 66-р [Електронний ресурс]. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/66-2020-%D1%80#Text

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-29

Номер

№ 84 (2023)

Розділ

Економічна психологія, етика, мораль і культура бізнесу

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.


    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).