НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
DOI:
https://doi.org/10.18664/btie.87.322704Ключові слова:
енергоефективний розвиток, транспортні підприємства, залізнична енергетика, транспортні процеси, енергетична концепція, технікотехнологічні рішенняАнотація
Стаття присвячена питанням дослідження ефективного розвитку підприємств залізничного транспорту при забезпеченні їхньої енергоефективності. Констатовано, що декарбонізація транспортних операцій є одним із напрямків забезпечення енергоефективності та екологічної сталості транспортних операцій. Зазначено, що транспортний сектор потребує концептуальної основи, яка б забезпечувала комплексний підхід до енергоефективності. Зазначена концепція повинна базуватися на екологічних, соціальних, інституційних та економічних критеріях сталості, що вимагає визначення пріоритетності п'яти стратегічних елементів, серед яких кліматична стійкість, соціальна інтеграція, інновації, продуктивність і гнучкість. Відзначено, що енергетична концепція підприємств залізничного транспорту повинна базуватися на енергоефективному розвитку технічних засобів і технологій.
Посилання
Дзядикевич Ю. В., Брич В. Я., Джеджула В. В., Гевко Р. Б. та ін. Організаційно-економічний механізм енергозбереження: монографія. Тернопіль: ТНЕУ, 2018. 154 с.
Гевко Б. Р. Організаційноекономічний механізм енергозбереження на підприємстві, його сутність та концептуальна модель. Економічний вісник. 2016. № 2 (54). С. 99–106.
Джеджула В. В. Формування організаційно-економічного механізму підвищення енергоефективності промислових підприємств. Економічний аналіз. 2013. Вип. 12. Ч. 3. С. 116–118.
Яремко І. Організаційноекономічний механізм формування та реалізації потенціалу економічних систем. Галицький економічний вісник. 2010. № 4(29). С. 116-120.
Гордієнко О. С. Енергозбереження транспортних підприємств. Технологічний аудит і резерви виробництва. 2012. № 1 (7). Т. 5. С. 13–24.
Гальона І. І. Методика моніторингу енергетичної ефективності автомобілів малої вантажопідйомності. Вiсник СНУ iм. В. Даля. 2019. Вип. 2(250). С. 24-28.
Гаприндашвілі Б. В. Енергозбереження як чинник підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств. БізнесІнформ. 2014. № 8. С. 213 – 217
Чистов Ю. І. Сутність механізму енергозбереження та його багатогранна природа. Вісник Хмельницького національного університету. 2010. № 5. T. 4. С. 341–344.
Андрусенко С. І., Будниченко І. В. , Дембіцький В. М. Застосовність показників оцінювання енергоефективності транспортних засобів. Сучасні технології машинобудування на транспорті. 2023.№ 1(20). С. 60-70.
Дикань В. Л., Токмакова І. В. Розвиток еколого-економічного управління на підприємствах України в умовах євроінтеграції : монографія. Харків : УкрДАЗТ, 2008. 150 с.
Ukraine. 2021 National Inventory Report (NIR). UNFCCC. URL: https://unfccc.int/documents.
Ukraine. 2023 National Inventory Report (NIR). UNFCCC. URL: https://unfccc.int/documents.
Енергетична стратегія України на період до 2030 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0002120-13#Text.
Каличева Н. Є., Антонова Т. П. Напрями забезпечення розвитку залізничного транспорту в сучасних умовах. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент. 2019. Вип. 37. С. 42-47.
Дикань В. Л. Національна модель індустріального розвитку країни: організаційно-управлінський аспект. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2023. № 81-82. С. 11–34.
Каличева Н. Є., Чугуєв Ю. О. «Зелений» курс розвитку транспортнологістичної системи: тенденції та перспективи. Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. 2024. №2 (87). С. 112-122. URL: https://www.daemmt.odesa.ua/index.php/daemmt/article/view/ 516/453
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
