СУЧАСНІ РЕГІОНАЛЬНІ СТУДІЇ ТА СУСПІЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ: МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.18664/btie.89.330582Ключові слова:
макроекономічний аспект, супільні комунікації, регіональні студії, резильєнтність, цифровізаціяАнотація
В умовах глобалізації та посилення міжрегіональної конкуренції особливої актуальності набувають дослідження чинників та механізмів підвищення конкурентоспроможності регіонів, їх здатності генерувати та впроваджувати інновації, залучати інвестиції та кваліфіковані кадри. Макроекономічний аспект цих процесів полягає у вивченні впливу загальнонаціональних економічних трендів, політик та інституційних рамок на розвиток окремих регіонів, а також у дослідженні зворотного впливу регіональної динаміки на макроекономічну стабільність та зростання країни загалом.
Посилання
Брусиловська О. Дослідження регіоналізму: чи варто чекати подальшої еволюції? International and Political Studies, 2023, № 36, с. 28
Вишневська О. Соціально-економічний розвиток регіону: безпека, державно-приватне партнерство та страхування. Цифрова економіка та економічна безпека, 2023, № 4, с. 15.
Гірман І., Кодатська Т. Міжнародні регіональні студії: комунікаційний аспект. State and Regions. Series: Social Communications, 2021, № 1(45), с. 3.
Дзюндзюк В., Черкаско О. Сучасні підходи та моделі публічного управління регіональним розвитком на засадах економіки знань. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, 2024, № 10, с. 200.
Жовнірчик О., Мряченко О. Теоретичні засади забезпечення розвитку регіонів сучасної України в умовах глобальних викликів і загроз. Public Administration and Regional Development, 2022, № 17, с. 4.
Надкерничний О., Трапаідзе О. Розвиток кластерної моделі аграрного виробництва регіону. Наука і техніка сьогодні, 2023, № 7(21), с. 169–182.
Панова О. Механізми та принципи публічного управління сталим розвитком регіону. Наукові перспективи, 2024, № 2(44), с. 404–415.
Пашкевич І., Шахоян А. Регіональний розвиток і формування регіональної політики на основі міжнародних кластерних утворень в умовах глобалізації. Ефективна економіка, 2022, № 2, с. 15.
Семенча І. Є., Ковальов М. С. Макроекономічний аналіз ефективності регулювання економіки України: ретроспектива та cучасний фінансово-економічний стан. Проблеми економіки, 2022, № 2(52), с. 66–75.
Сенченко О. «Смарт-спеціалізація» – концептуальна модель формування та розвитку регіональної інноваційної політики в Україні. Наукові перспективи, 2023, № 10(40), с. 482–497.
Сидоренко Т. Взаємозв’язок фінансової децентралізації та регіонального розвитку. Наукові перспективи, 2024, № 9(51), с. 346–359.
Ситник Л. С., Шаховалова Є. О. Шляхи досягнення макроекономічної стабілізації в Україні. Вісник Хмельницького національного університету, 2021, № 5(1), с. 205–209.
Хитра О. Синергетичний контекст туристичного районування в умовах сталого розвитку туристичних дестинацій. Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, 2021, № 7, с. 17.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
