ЕМПАТІЯ ЯК ОСНОВА ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ В ПІДПРИЄМНИЦТВІ

Автор(и)

  • О. М. Чупир Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18664/btie.89.330661

Ключові слова:

емпатія, дизайн-мислення, підприємництво, споживачі, людиноцентричність, потреби, емоції, співпереживання

Анотація

У статті розглянуто значення емпатії як визначального фактору для глибокого розуміння потреб, прихованих бажань, мотивацій і проблем користувачів, що є необхідною передумовою для створення інноваційних, релевантних і цінних  продуктів і послуг у сфері підприємництва. Виявлено значення емпатії для побудови міцних відносин зі споживачами, що  є ключем до забезпечення довгострокової лояльності та стабільного зростання бізнесу. Представлено роль емпатії як  незамінного інструменту в ідентифікації користувацьких потреб у дизайн-мисленні в підприємницькій діяльності. Розкрито вагомий вплив емпатії в процесі ідентифікації потреб споживачів у контексті застосування дизайн-мислення у  сфері підприємництва, підкреслюючи її важливість для розробки рішень, які максимально відповідають очікуванням та  потребам ринку.

Біографія автора

О. М. Чупир, Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця

д.е.н., професор

Посилання

Беспалюк Х. М., Процак К. В. Дизайн-мислення як ефективний метод адаптації до змін. Journal of Lviv Polytechnic National University. 2021. Vol. 5. № 1. С. 121-131.

Вішка І. С. Особливості застосування дизайн-мислення в публічному управлінні. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. 2022. Т. 33 (72). № 4. С. 1-6.

Захарченко Н. В. Перспективи розвитку дизайн-мислення в управлінні бізнесом та інноваціями. Академічний огляд. 2022. №1 (56). С. 53-60.

Лігоненко Л. О. Дизайн-менеджмент як методологія пошуку та впровадження інновацій. Академічний огляд. 2020. № 2 (53). С. 64-75.

Лопушняк Г., Бондаренко С., Дмитрук С. Дизайн-мислення як інструмент трансформації підходів до розвитку лідерства у соціальній сфері. Social Development and Security. 2024. Vol. 14. № 4. 2024. С. 261-295.

Мазоха І., Воробйова А. Психологічні особливості емпатійності студентів-психологів. Сучасна психологія: проблеми та перспективи. Збірник наукових праць за матеріалами III Всеукраїнської науково-практичної конференції, 26 листопада 2021 р. Ізмаїл: РВВ ІДГУ, 2021. С. 22-28.

Просіна О. В. Розвиток дизайн-мислення засобами мистецтва. Мистецтво та освіта. 2021. Т. 4. № 4 (102): веб-сайт. URL: https://surl.li/opxtgs (дата звернення: 27.03.2025).

Ситник Н. І. Дизайн-мислення: концептуальні засади, переваги й обмеження. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2021. №44. С. 43-48.

Ситник Н. І., Пермінова С. А., Чупріна М. О. Дизайн-мислення як інструмент організаційного навчання. Економічний простір. 2022. № 180. С. 148-153.

Ткаченко А. М., Плинокос Д. Д. Дизайн-мислення як нова парадигма розвитку стартапу. Центрально-український науковий вісник. 2021. № 6 (39). С. 238-246.

Удріс Н. С. Дизайн-мислення та дизайн-менеджмент. Упаковка. 2012. №6. С. 57-60.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-31

Номер

№ 89 (2025)

Розділ

Економіка та управління національним господарством

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.


    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).