ІНТЕГРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ В СТРАТЕГІЮ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
DOI:
https://doi.org/10.18664/btie.90.337712Ключові слова:
знання, стратегія, сталий розвиток, управління, інтеграція, штучний інтелект, підприємствоАнотація
Стаття висвітлює значення концепції сталого розвитку для ефективного господарювання і довгострокового успіху підприємств в сучасних умовах кардинальних суспільно-економічних зрушень, які стимулюють широке впровадження знаннєвоорієнтованих інструментів в управлінську практику бізнесу. Розкриваючи зміст сталого розвитку і його ключових компонентів зроблено висновок, що для підприємств, які прагнуть досягти конкурентної переваги або унікальності на ринку, дотримання засад сталого розвитку становить ключову передумову успіху їхніх бізнес-стратегій. Систематизовано інструментарій забезпечення сталого розвитку підприємств за наступними напрямами: стратегічне планування та інтеграція; системи управління; фінансові та інвестиційні інструменти; вимірювання та звітність; операційні інструменти; управління знаннями та інновації; залучення зацікавлених сторін. Акцентовано увагу на зростаючій ролі знань у підвищенні цінності підприємств і встановлено основні підходи до трактування поняття «управління знаннями», що вказало на еволюція концепцій управління знаннями від технологічно-орієнтованого до процесо- і людино-орієнтованого підходів, які втілюються в практичній діяльності в інтегрованому вигляді з активним застосуванням інструментарію штучного інтелекту. Визначено вирішальні фактори, що обумовлюють доцільність управління знаннями у сфері забезпечення сталого розвитку. Ґрунтуючись на досліджені моделей управління знаннями розкрито основні компоненти системи знань підприємства, орієнтованої на досягнення цілей сталого розвитку, що включають визначення ключових знань, створення культури обміну знаннями, використання технологій для покращення управлінських процедур, моніторинг та оцінку ефективності впроваджених програм і заходів. Наголошено на важливості використання потенціалу технологій штучного інтелекту для посилення реалізації інтелектуального капіталу підприємств, що сприятиме підвищенню ефективності управління, покращенню якості прийняття рішень, розвитку співпраці та стимулюванню інновацій.
Посилання
Дикань В. Л., Токмакова І. В. Розвиток еколого-економічного управління на підприємствах України в умовах євроінтеграції : монографія. Харків : УкрДАЗТ, 2008. 150 с.
Дорогунцов С. І., Ральчук О. М. Сталий розвиток і безпека: аспекти сполучення. К. : Т-во «Знання України», 2002. 34 с.
Кирич Н. Б., Мельник Л. М., Погайдак О. Б. Сталий розвиток суб’єктів господарювання: сутність та фактори впливу (європейські акценти). Вісник економічної науки України. 2015. № 2. С. 151–155.
Харічков С. Змістовні акценти стратегічного бачення моделі сталого розвитку України. Економічні інновації. 2013. Вип. 53. С. 316–321.
Ілляшенко С. М., Шипуліна Ю. С., Ілляшенко Н. С. Управління знаннями при формування стратегії випереджаючого інноваційного розвитку підприємства. Проблеми системного підходу в економіці. 2019. Вип. 3 (71). Ч. 1. С. 215-223.
Нетреба І. О. Організаційна культура і управління знаннями в контексті парадигми сталого розвитку. Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність: матеріали XVII (XXIX) міжнар. наук.-практ. конф. (11-12 берез. 2021 р.). К.: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. С. 17–19.
Олійник О. О. Управління знаннями як сучасна детермінанта розвитку корпоративної соціальної відповідальності. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2019. № 2. С. 186-191.
Brundtland G. H. Our Common Future: International Commission on Environment and Development. Oxford: Oxford University Press, 1987. 512 p.
Токмакова І. В., Іванова А. Д., Бочков О. В. Формування системи управління знаннями на підприємствах залізничного транспорту в контексті забезпечення інноваційного розвитку. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2023. № 83. С. 254-264.
Hisham Idrees, Jin Xu, Syed Arslan Haider, Shehnaz Tehseen. A systematic review of knowledge management and new product development projects: Trends, issues, and challenges, Journal of Innovation & Knowledge, 2023. Volume 8. Issue 2. 100350. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2444569X2300046X
Martins V.W.B., Rampasso I.S., Anholon R., Quelhas O.L.G., Filho W. Leal. Knowledge management in the context of sustainability: Literature review and opportunities for future research. Journal of Cleaner Production. 2019. Volume 229. P. 489-500.
Nonaka I., Takeuchi H. The knowledge-creating company: How Japanese Companies Create the Dynamics Innovation. Harvard Business Review. 1991. November – December. № 22(28). Р. 40–44.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
