ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ТА ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.18664/btie.92.352929Ключові слова:
економічна безпека, залізничний транспорт, євроінтеграція, цифрова трансформація, кібербезпека, стратегічні пріоритети, синергетичні ризикиАнотація
Сучасний світ характеризується безпрецедентними геополітичними, економічними та технологічними змінами, які кардинально трансформують умови функціонування всіх секторів національної економіки, зокрема критично важливого для будь-якої держави залізничного транспорту.
Таким чином, традиційні, переважно реактивні підходи до управління економічною безпекою ПЗТ виявляються недостатніми та неефективними в умовах такого комплексного та мультиплікативного впливу. Необхідною стає розробка інтегрованого науково-методичного інструментарію, який дозволить формувати стратегічні пріоритети забезпечення економічної безпеки, враховуючи синергетичний вплив як зовнішніх (євроінтеграція), так і внутрішніх (цифрова трансформація) чинників. Без чітко визначених пріоритетів, ризик нераціонального розподілу ресурсів та зростаннят вразливості ПЗТ до нових загроз суттєво зростає.
Тому в статті приділено увагу саме науковому обґрунтуванню та розробці методичних підходів і практичних рекомендацій щодо формування стратегічних пріоритетів забезпечення економічної безпеки підприємств залізничного транспорту в умовах євроінтеграційних викликів та прискореної цифрової трансформації.
Посилання
Загорна, Т. О. (2014). Економічна безпека України: сутність та механізми забезпечення. Економіка і держава, (10), 10-14. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Eid/2014_10/10_14.pdf
Барановський, О. І. (2004). Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення). Київ: Київський національний торговельноекономічний університет. (монографія).
Kennedy, P. (1987). The Rise and Fall of the Great Powers: Economic Change and Military Conflict from 1500 to 2000. Random House. (книга)
Buzan, B. (1991). People, States and Fear: An Agenda for International Security Studies in the Post-Cold War Era. Lynne Rienner Publishers. (книга)
Загайнов, О. А. (2018). Гармонізація транспортного законодавства України з законодавством Європейського Союзу. Державне будівництво, (1).
Шевченко, А. В. (2016). Транспортна система України в контексті європейської інтеграції: проблеми та перспективи. Економіка розвитку, (2).
Communication from the Commission to the European Parliament and the Council on the Fourth Railway Package. COM(2013) 25 final. (різні директиви та регламенти в рамках Пакету). https://www.era.europa.eu/law-andregulations/fourth-railway-package_en
Forsyth, P. (2004). Competition in Transport: Regulatory Reform and Road, Rail and Air Markets. Edward Elgar Publishing. (книга)
García-Pérez, J. C., & LópezLambas, M. E. (2018). Railway reforms in Europe: An analysis of institutional change. Transport Policy, 63, 1-10.
Васильців, Т. Г. (2008). Економічна безпека підприємства: діагностика та забезпечення. Львів: Арал. (монографія).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).