ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ РЕЗИЛІЄНТНОЇ ЕКОНОМІКИ:ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ЕМПІРИЧНА ПЕРЕВІРКА НА ПРИКЛАДІ КРАЇН ЄС
DOI:
https://doi.org/10.18664/btie.92.353185Ключові слова:
резилієнтність, макроекономічна модель, економічний аналіз, антикрихкість, фіскальна політика, диверсифікація, інститутиАнотація
Сучасний економічний ландшафт характеризується посиленням глобальних шоків – від фінансових криз до пандемій та геополітичних конфліктів. Традиційні макроекономічні моделі, орієнтовані на зростання ВВП у стабільних умовах, виявляються недостатніми для аналізу поведінки економік у періоди стресу. Це обумовлює актуальність дослідження резилієнтності (англ. resilience) – здатності економіки не лише поглинати удари, але й трансформуватися, адаптуючись до нових реалій. Мета цієї статті – розробити теоретичну макроекономічну модель резилієнтності, кількісно оцінити її ключові компоненти та продемонструвати її прогностичну силу на прикладі порівняльного аналізу країн ЄС під час кризи 2008-2012 років.
Посилання
Briguglio L., Cordina, G., Farrugia, N., & Vella, S. (2009). Economic Vulnerability and Resilience: Concepts and Measurements. Oxford Development Studies, 37(3), 229-247. https://doi.org/10.1080/13600810903089893
Martin, R. (2012) Regional economic resilience, hysteresis and recessionary shocks. Journal of Economic Geography, vol. 12 (1), рр. 1-32.
Резилієнтність ендогенного розвитку регіонів в умовах глобальних викликів та шоків : монографія / НАН України. ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»; наук. редактор М.І. Мельник. Львів, 2024. 307 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»).
Лігоненко Л.О., Андрійчук В.А. Резильєнтність в економічному контексті: аналіз світових трендів та перспективи наукових досліджень. Стратегія економічного розвитку України. 2023. №52. С. 16-37. https://doi.org/10.33111/sedu.2023.52.016.037
Воронько-Невіднича Т.В., Черних О.В. Застосування концепції резильєнтності для забезпечення функціонування підприємств агропродовольчої сфери у повоєнний період. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (заочна форма) «Якість та безпечність продукції у внутрішній і зовнішній торгівлі й торговельне підприємництво: сучасні вектори розвитку і перспективи» ПДАУ. 15 лютого 2023 року.
Лещух І. Еволюція теоретичних підходів до дослідження соціально-економічної резильєнтності країни та регіонів в умовах нестабільності. Економіка та суспільство. 2024. №61. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-61-50
Іванюк У.В. Теоретичне підґрунтя дослідження резилентності соціально-економічної системи в умовах впливу глобальних тенденцій. Напрями удосконалення соціально-гуманітарних відносин в сучасних умовах розвитку України та світу. Харків: СГ НТМ «Новий курс». 2022. c.284-290.
Сіденко В.Р. Співвідношення глобалізації та локалізації економічних процесів в умовах зростання глобальних ризиків. Економічна теорія. 2021. № 3. с. 72-90. DOI: https://doi.org/10.15407/etet2021.03.072
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).