Методи стимулювання інноваційної діяльності підприємств в сучасних умовах
DOI:
https://doi.org/10.18664/338.47:338.45.v0i68.188297Ключові слова:
інноваційна діяльність, методи стимулювання, інноваційний розвиток.Анотація
В сучасних умовах кризового економічного розвитку України, підприємствам досить складно вести інноваційну діяльність. І основна проблема - це відсутність діючого механізму регулювання та стимулювання інноваційної діяльності як на рівні підприємств, так і на державному рівні.
Специфіка економічного та соціально - політичного розвитку України, агресивна конкурентна боротьба, недосконалість законодавчої системи в країні є основою для виділення особливостей та основних напрямів інноваційного розвитку вітчизняних підприємств.
Основне значення для стимулювання інноваційної діяльності відіграє система державних методів, спрямованих на здійснення пільгової податкової політики, різних кредитів, дотацій, цільового фінансування досліджень, збільшення податкових пільг, що забезпечують сприятливий інноваційний клімат, що є повсюдною тенденцією.
Пільги плюс конкуренція забезпечують високий попит на інновації та дослідження. Регулярний перегляд пільг дозволяє державі цілеспрямовано стимулювати інноваційну активність в пріоритетних галузях, впливати не тільки на структуру і чисельність наукових організацій, а й на структуру виробництва.
У статті проведено порівняльний аналіз методів стимулювання інноваційної діяльності підприємств країн світу та України та дано рекомендації щодо інноваційного розвитку країни.
Вплив держави в області інновацій можна поділити на прямі і непрямі заходи. Співвідношення в кожному конкретному випадку визначається економічною ситуацією в країні і обраною концепцією державного регулювання.
Посилання
Державна служба статистики України, 2017-2018[Электронный ресурс] – Режим доступа http://ukrstat.gov.ua/
В.Л.Дикань, Ю.Т.Боровік, О.М.Полякова; Ю.М.Уткіна Забезпечення конкурентопроможності підприємств: підручник / В.Л.Дикань та ін.. Харків:УкрДазт. 2012. 415с.
Дикань, В.Л. Управління бізнесом [Текст]: підручник / Дикань, В.Л., ПанченкоС.В., Маслова В.О., Воловельська І.В.- Х.: УкрДАЗТ, 2017. – 315 с.
Дрок Т. Е. О подходах к формированию и реализации инновационной стратегии развития предприятия // Молодой ученый. — 2014. — №10. — С. 232-235.
Кузнецов Д.В. Опыт формирования инновацийных систем в экономических странах мира. Трансортное дело России, 2010. с.111-113.
Райзберг, Б.А. Современный экономический словарь [Текст] / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 480 с.
Хватова Т.Ю.Национальные инновационные системы зарубежных стран: цели и стратегическое развитие: монография –СПб: изд-во Политехнический университет, 2009. С.74
Хворостова, Е.А. Совершенствование управления финансами и инновационное развитие предприятий [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ibl.ru/konf/070411/26.htmlН.
Н.Э. Эминова. Разработка эффективной стратеги инновационного развития предприятий в современных условиях. Экономический аналіз: теорія и практика №14 (22), 2011, С21-25.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Вісник економіки транспорту і промисловості
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).