НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
DOI:
https://doi.org/10.18664/btie.88.324933Ключові слова:
мотивація праці, підприємства залізничного транспорту, людські ресурси, персонал, ефективність діяльностіАнотація
Стаття присвячена актуальним питанням, що стосуються підвищення мотивації персоналу і стимулювання діяльності працівників залізничного транспорту. Переглянуті та проаналізовані наявні системи мотивації праці підприємств залізничного транспорту. Виявлено, що на теперішній час, моделі поведінки працівників залізничної галузі зазнали змін, їх кар’єрні цінності та мотиваційні стимули трансформувалися. Визначено, що реальні потреби співробітників залізничного транспорту на сьогоднішній день не задовольняються в повній мірі, а однією з причин є те, що пакет соціальних гарантій наразі не працює в повному обсязі. Додаткові виплати та компенсації, набір пільг та гарантії для співробітників залізничного транспорту на теперішній час не забезпечують достатній рівень мотивації персоналу галузі. Тому якісна трансформація мотиваційної функції на підприємствах залізничного транспорту відповідно до вимог сучасного суспільства наразі є дуже актуальною. Сформовано напрямки покращення нематеріальної мотивації працівників підприємств залізничного транспорту, що в умовах воєнного стану сприяє підвищенню ефективності діяльності залізничної галузі. Перспективним є подальше вивчення нових методів підвищення мотивації працівників залізничного транспорту, вдосконалення процесу мотивації праці дасть змогу підвищити ефективність реалізації та розвитку людського потенціалу галузі, що позитивно відзначиться на її конкурентоспроможності.
Посилання
Дикань В. Л., Обруч Г. В. Розроблення підходу до формування системи нематеріальної мотивації працівників підприємств залізничного транспорту в умовах цифровізації. Економіка підприємства. 2020. №1. С. 96–107.
Заєць Г. П. Практичний інструментарій мотивації та стимулювання персоналу підприємств залізничного транспорту. Економіка та управління підприємствами. 2019. Випуск 2. С. 144–150.
Васюткіна Н. В., Андрієнко М. М., Самітов Р. О. Стратегічне управління людськими ресурсами підприємства на основі інноваційнокреативних компетенцій. Сталий розвиток економіки. 2024. №2. С. 15–22.
Крихтіна Ю. О., Савченко О. В., Ткаченко І. М. Політика управління персоналом АТ «Укрзалізниця» та шляхи її вдосконалення. Теорія та практика державного управління. 2019. №3 (66). С. 172–180.
Копитко М. Навчання персоналу як елемент кадрової політики підприємства у мінливому безпековому середовищі та при актуалізації кризових ситуацій в економіці. Вчені записки Університету «КРОК». 2023. №1(69). С. 60–69.
Лозовецька В. Т. Професійна кар’єра особистості в сучасних умовах. Монографія. Київ. 2015. 279 с.
Стамбульська Х., Передало Х. С. Корпоративна культура: сутність, типи та роль у розвитку організації. Ефективна економіка. 2022. №1. DOI: 10.32702/2307-2105-2022.1.204.
Глива С. Р., Передало Х. С. Корпоративна культура: значимість, функції та цінності. Економіка та суспільство. 2024. Випуск 61. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-61-137.
Носань Н. С., Коршуков Р. В. Управління мотивацією персоналу на підприємстві. Економіка та суспільство. 2021. Випуск 26. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-26-56.
Професійна спілка залізничників і транспортних будівельників України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zalp.org.ua/content/view/323/31/lang,ukrainian/. – Назва з екрану (дата звернення: 15.11.2024 р.).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).